Нечепуренко В. Ю. Вокальна творчість Габріеля Форе: шляхи формування жанру melodie

Дисертацію присвячено вокальній творчості Габріеля Форе (1845–1924) – одного з найяскравіших французьких мелодистів другої половини XIX – початку XX ст. Вокальний доробок композитора розглянуто в контексті розвитку французького вокального жанру melodie, у якому представлено нові принципи поєднання поетичного і музичного текстів. У творчості композитора французька melodie мала особливе значення, оскільки пройшла складний шлях розвитку і набула своїх характерних рис. Щоб виявити принципи роботи Г. Форе з поетичним першоджерелом на кожному етапі творчого шляху, було проаналізовано його вокальні твори різних років. У роботі розглянуто п’ять вокальних циклів композитора: «П’ять melodies з Венеції», «Добра пісня», «Пісня Єви», «Закритий сад» і «Міражі». Кожен із вокальних циклів проаналізовано з погляду взаємодії музичного і поетичного текстів. Визначено особливості втілення кожного структурного елемента вірша в музичному матеріалі вокальних мініатюр Г. Форе. На основі аналізу вокальних творів розкрито специфіку втілення жанру melodie в камерно-вокальних циклах Г. Форе різних періодів творчості. Виявлено також особливості жанру французької melodie, які сформувались у вокальному доробку Г. Форе: ретельна пропрацьованість усіх рівнів поетичного тексту (образного, структурного, ритмічного, фонетичного та ін.), відбиття всіх його особливостей у музичному матеріалі до максимально повного злиття ідей обох текстів (вербального і музичного). Визначено роль пошуків композитора у вокальному жанрі й характер впливу вокальної спадщини Г. Форе на творчість наступного покоління молодих французьких композиторів, які звертались до жанру melodie (К. Дебюссі, М. Равеля, Ф. Пуленка та ін.).