Мартинюк С. В. Діагностична значимість особливостей стану акомодаційно-конвергентно-зіничної системи у дітей, хворих на акомодаційну збіжну співдружню косоокість

Об'єкт: акомодаційна збіжна співдружня косоокість. Мета: підвищити ефективність діагностики акомодаційної збіжної співдружньої косоокості у дітей шляхом оцінки особливостей стану акомодаційно-конвергентно-зіничної системи. Методи: загальноклінічні, офтальмологічні, компютерна пупілографія, статистичні; комплекс "Окулограф ОК-2", рефрактометр Хартінгера, авторефрактометр "Topcon". Доповнені наукові дані про зниження функціональної реактивності м'язів райдужки хворих на акомодаційну езотропію. Уточнені наукові дані про зниження функціональної реактивності акмодаційно-конвергентно-зіничної системи хворих на акомодаційну езотропію. Доповнені наукові дані про порушення нейро-рефлекторної зіничної реакції у хворих на акомодаційну езотропію. Відмічено зниження коригованої гостроти зору у хворих на рефракційну езотропію у порівнянні з іншими видами. Відмічено зниження фузійної здатності у вигляді відсутності фузії або зменшення її амплітуди частіше при комбінованій акомодаційній езотропії. Виявлено ослаблення акомодаційної функції особливо значно при комбінованій езотропії. Розроблено спосіб визначення наявності порушень АКЗС у хворих на акомодаційну езотропію за допомогою аналізу комп'ютерної пупілографії. Результати дослідження впроваджені у профільних медичних закладах: Інституті ім. В.П. Філатова та санаторії "Барвінок". Сфера застосування - медицина, офтальмологія.