Богданова І. В. Альфредо Каталані та італійська музична культура останньої третини ХІХ століття

Дисертація присвячена творчості композитора Альфредо Каталані (1854 – 1893) – одного з найяскравіших представників музичної культури Італії останньої третини ХІХ ст. Крізь призму життя і творчості А. Каталані досліджуються явища італійського вагнеризму та міланської Скапільятури. А. Каталані представлений як один із засновників італійської молодої композиторської школи («giovane scuola»), старший сучасник і попередник Дж. Пуччіні. У дисертації наведений особистісний портрет А. Каталані, створений хронограф його життя і творчості, детально описуються основні етапи професійного становлення композитора. За допомогою аналізу ранніх не-оперних творів відстежується процес творчої еволюції маестро. А. Каталані постає як активний учасник музично-театрального життя Італії, який співпрацював з провідними виконавцями, лібретистами та музичними видавцями. У роботі розглянуті шість оперних творів композитора: «Серп», «Ельда» та її редакція «Лорелея», «Деяніче», «Едмея» та «Валлі». На основі даного дослідження сформульовані основні засади індивідуального стилю та оперної естетики А. Каталані в сфері оперних сюжетів, характеру образності, жанрово-інтонаційних витоків, драматургічних прийомів та ладогармонічної мови. Встановлений зв’язок творчості А. Каталані з мистецтвом пізнього романтизму та символізму. Визначене історичне значення постаті А. Каталані як винятково талановитого композитора та важливої «транзитної» постаті в історії італійської опери кінця ХІХ ст.