Аль С. Х. Об'єктивні критерії оцінки перебігу післяпологового періоду та вибір тактики його ведення.

Наукова робота присвячена одній з актуальній проблем акушерства - оптимізації методів ведення післяпологового періоду в умовах стаціонару з метою обґрунтування об'єктивних термінів виписки із стаціонару в умовах України. У роботі досліджено психоособистісні особливості породіль з різним паритетом пологів і оцінена адаптація жінок до материнства після фізіологічних пологів. Доведено, що на другу добу пуерперія більшість жінок мають сформовану психологічну готовність до материнства і виписки додому з новонародженим. Відмічено, що після повторних пологів частіше виникає психологічна дизадаптація і неготовність до ранньої виписки з пологового будинку. Доведено клінічну ефективність рідкого асептичного пластиру при веденні породіль з розривами промежини першого ступеня. Визначено нормативні ехографічні показники інволютивних змін післяпологової матки протягом перших 48 годин після фізіологічних пологів. Відмічено, що максимальний темп інволюції матки спостерігається в перші 12 годин, надалі інтенсивність скорочення матки знижується. Визначений термін 12 годин післяпологового періоду як оптимальний для скринінгового дослідження і прогнозування ускладнень, а також для визначення термінів виписки із стаціонару. Отримані результати досліджень параметрів післяпологової матки рекомендуються для широкого впровадження і використання протягом перших двох діб після пологів як критерії для оцінки перебігу післяпологового періоду і вибору тактики його ведення, як скринінговий метод для виявлення ранніх ускладнень післяпологового періоду, а також прогнозування і проведення своєчасних профілактичних заходів для запобігання пізнім післяпологовим ускладненням. Науково обґрунтовано об'єктивні критерії ранньої виписки породіль з акушерського стаціонару.