Шкарівський Ю. Л. Дисфункція дихальних м'язів у хворих із хронічним обструктивним захворюванням легень у поєднанні з гастроезофагеальною рефлюксною хворобою.

У дисертаційній роботі вивчено стан дихальних та скелетних м'язів у хворих на ХОЗЛ залежно від наявності ГЕРХ та її виду і оцінено поширеність маркерів респіраторної та системної м'язової дисфункції залежно від клінічного перебігу і тривалості захворювання. Встановлено, що для скринінгу стану скелетних м'язів у хворих на ХОЗЛ доцільно визначати масу м'язів, частку м'язів у масі тіла та силу м'язів, а для оцінки респіраторної дисфункції - визначати силу м'язів вдиху та видиху і питому силу дихальних м'язів. Встановлено, що при коморбідності ХОЗЛ з ГЕРХ суттєво посилюються ознаки дисфункції респіраторних м'язів, зокрема у таких хворих абсолютна та питома сила інспіраторних та експіраторних м'язів є достовірно меншою, ніж у хворих з ізольованим ХОЗЛ. Виразність дисфункції респіраторних м'язів є більш суттєвою при поєднанні ХОЗЛ з ерозивною формою ГЕРХ. Показано, що вплив фармакотерапії гастроезофагеальних порушень на стан дихальних та скелетних м'язів, показники функції зовнішнього дихання, якість життя у хворих на ХОЗЛ при коморбідності з ГЕРХ. Встановлено, що прийом інгібітора протонової помпи не лише нормалізує стан стравоходу, а й достовірно підвищує ефективність базисної терапії: сприяє покращенню функціонального стану м'язів, функції зовнішнього дихання та якості життя у хворих на ХОЗЛ з ГЕРХ.