Шевчук М. І. Значення тривалості комплексу QRS ЕКГ у терапії есенціальної артеріальної гіпертензії інгібіторами ангіотензинперетворюючого ферменту, бета-адреноблокаторами та їх комбінацією

English version

Дисертація на здобуття ступеня кандидата наук

Державний реєстраційний номер

0415U003794

Здобувач

Спеціальність

  • 14.01.11 - Кардіологія

29-05-2015

Спеціалізована вчена рада

Д 64.600.04

Анотація

Дисертаційна робота присвячена вивченню клініко-функціональних особливостей есенціальної АГ у зв'язку із проведеною антигіпертензивною терапією в різних класах тривалості комплексу QRS ЕКГ з метою підвищення контролю ефективності лікування пацієнтів з есенціальною АГ на підставі даних щодо тривалості комплексу QRS ЕКГ в терапії АГ інгібіторами ангіотензинперетворюючого ферменту (ІАПФ), бета-адреноблокаторами (БАБ) та їх комбінацією. Встановлено, що у пацієнтів з АГ мають місце 2 класи тривалості комплексу QRS ЕКГ, як і без АГ, клас тривалості < 100 мс переважав над класом ? 100 мс. Серед пацієнтів з АГ 1-2 ступеня в класі тривалості комплексу QRS ЕКГ ? 100 мс 65%, а в класі тривалості комплексу> 100 мс ? 35% хворих. Підвищення класу тривалості комплексу QRS ЕКГ в більшості (77%) обумовлено внутрішньошлуночковими блокадами і асоціюється зі старшим віком, давністю АГ, рівнем АТ, ЧСС, СН, зниженням ФВ ЛШ, збільшенням КДО та КСО ЛШ. У класі тривалості комплексу QRS ? 100 мс переважають пацієнти з м'якою АГ, у класі ? 100 мс - з помірною АГ. У 15% пацієнтів з АГ відзначен нормальний добовий ритм АТ (dipper). У класі тривалості комплексу QRS ? 100 мс мс переважають пацієнти з dipper добовим ритмом, в класі ? 101 мс - з over-dipper, у класах (120-139) мс і (140-159) мс - з САД dipper/ДАТ оver- dipper. У контролі АГ більш сприятливим для зниження артеріального тиску і тяжкості клінічних симптомів є клас комплексу QRS ? 100 мс і менш сприятливим - клас комплексу QRS ? 100 мс. Річна терапія ІАПФ лізиноприлом істотно не впливає на тривалість комплексу QRS у пацієнтів у класах тривалості QRS ? 100 мс та > 100 мс, однак достовірно зменшує САД на 17%, ДАТ на 11%, поліпшує показники ВСР (ТР зросла на 13%, з нормалізацією LF/HF) (р <0,05) в обох класах тривалості комплексу QRS. Річна терапія БАБ бісопрололом достовірно зменшує САТ на 15%, ДАТ на 9%, ЧСС на 7% (р> 0,05) в обох класах, більш виражене в класі тривалості комплексу QRS> 100 мс, поліпшує показники ВСР (зростання ТР на 10%, нормалізація LF/HF) і вкорочує тривалість комплексу QRS з переходом з класу> 100 мс в клас ? 100 мс.Комбінована терапія ІАПФ лізиноприлом і БАБ бісопрололом супроводжується достовірним зниженням САТ на 21%, ДАТ на 12% і ЧСС на 5% (р> 0,05) в обох класах комплексу QRS, більш істотним у класі комплексу QRS ЕКГ > 100 мс, з поліпшенням показників ВСР (зростання ТР на 11%, нормалізація LF/HF) і деяким вкороченням тривалості комплексу QRS ЕКГ переважно в класі QRS> 100 мс, який продовжував залишатися в межах нормального діапазону тривалості без зміни кількості пацієнтів у класах.

Файли

Схожі дисертації

0524U000129

Рековець Оксана Леонідівна

Клініко-патогенетичне обгрунтування індивідуалізованих діагностичних підходів та лікувальних програм при резистентній артеріальній гіпертензії

0523U100016

Масловський Валентин Юрійович

Прогностичне значення різних клініко-інструментальних маркерів і варіантів базової терапії для оцінки якості життя і характеру перебігу інфаркту міокарда без елевації сегменту ST

0421U103208

Ковбаснюк Юрій Васильович

Структурно-функціональний стан міокарда та особливості плазмового гемостазу в пацієнтів з фібриляцією передсердь і різним індексом маси тіла

0821U101742

Танська Ольга Олександрівна

Критерії відбору пацієнтів для включення в лист очікування на трансплантацію серця

0821U101115

Кутя Інна Миколаївна

Патогенетичне та прогностичне значення васкулоендотеліального фактора росту–А при гострому інфаркті міокарда з елевацією сегменту ST