Кавацюк О. О. Аневризма висхідного відділу аорти: вікові особливості, критерії прогресування та стратифікація факторів ризику ускладнень.

English version

Дисертація на здобуття ступеня кандидата наук

Державний реєстраційний номер

0415U004159

Здобувач

Спеціальність

  • 14.01.11 - Кардіологія

26-06-2015

Спеціалізована вчена рада

Д 64.600.04

Анотація

Робота присвячена визначенню основних факторів розвитку аневризми висхідного відділу аорти (АВВА) і предикторів її прогресування. У пацієнтів молодого (18?29 р) і зрілого (30?44р) віку АВВА локалізувалась переважно в області кореня аорти (КА) і була пов?язана із ознаками дисплазії сполучної тканини. У хворих середнього (45?59р) і літнього (60?76р) віку, у яких переважали гіпертонічна та ішемічна хвороби, частіше розширявся дистальний відділ висхідної аорти (ВА). Для визначення домінуючого етіологічного фактору АВВА запропоновано коефіцієнт КА/ВА. При КА/ВА>1,11 ймовірність позитивного прогнозування диспластичного генезу аневризми 84%; якщо КА/ВА<0,88, то ймовірність її недиспластичного походження - 90%. Показано, що зі ступенем розширення висхідної аорти найбільше асоційовані такі фактори: у молодих - ПМК?2 ступеня, аномальна хорда лівого шлуночка, дефіцит маси тіла ?20%, деформація грудної клітки ?2 ступеня та гіпермобільність суглобів; у зрілому віці - гіпермобільність суглобів, підвищена розтяжність шкіри, міопія, маса міокарда ЛШ <235 г; в середньому віці - структурні показники стану міокарда: товщина міжшлуночкової перегородки ?10 мм, відносна товщина стінок лівого шлуночка ?0,41; в похилому віці - ФВ <46% та ММЛШ > 270г. Визначені фактори, асоційовані з погіршенням ехокардіографічних показників стану міокарда та прогресуванням розширення аорти: вік >58 років, маса тіла >86 кг, ФК СН >1, ВРС-бал> 1 (методика розрахунку: HF >520 мс - 0 балів, ?520 мс - 1 бал; LF/HF ?2,5? 1 бал, <2,5 - 0 балів). Визначені незалежні інформативні предиктори серцево-судинних ускладнень у хворих з АВВА: сумарний ЕхоКГ-бал (на основі показників ремоделювання лівого шлуночка та коефіцієнту КА/ВА), ступінь аортальної регургітації, стадія ГХ, наявність маніфестованого атеросклерозу, наявність фібриляції предсердь та відсутність постійного прийому ?-адреноблокаторів. В роботі запропонована шкала стратифікації ризику виникнення серцево-судинних ускладнень у пацієнтів з АВВА. Згідно даної шкали пацієнтів розподіляють на групи - з низьким (сума балів <7) та високим ризиком (сума балів ?7), що обумовлює диференційований підхід до тактики спостереження та лікування пацієнтів різних груп.

Файли

Схожі дисертації

0524U000129

Рековець Оксана Леонідівна

Клініко-патогенетичне обгрунтування індивідуалізованих діагностичних підходів та лікувальних програм при резистентній артеріальній гіпертензії

0523U100016

Масловський Валентин Юрійович

Прогностичне значення різних клініко-інструментальних маркерів і варіантів базової терапії для оцінки якості життя і характеру перебігу інфаркту міокарда без елевації сегменту ST

0421U103208

Ковбаснюк Юрій Васильович

Структурно-функціональний стан міокарда та особливості плазмового гемостазу в пацієнтів з фібриляцією передсердь і різним індексом маси тіла

0821U101742

Танська Ольга Олександрівна

Критерії відбору пацієнтів для включення в лист очікування на трансплантацію серця

0821U101115

Кутя Інна Миколаївна

Патогенетичне та прогностичне значення васкулоендотеліального фактора росту–А при гострому інфаркті міокарда з елевацією сегменту ST