Об’єкт дослідження: теоретико-методологічні, інституційні та практичні засади формування і використання доходів населення України. Мета: поглиблення теоретико-методологічних засад та розробка практичних рекомендацій з удосконалення політики формування та використання доходів населення. Методи: узагальнення, порівняльний та статистичний аналіз, кластерний аналіз. Новизна: вперше обґрунтовано стратегічні пріоритети політики формування та використання доходів населення в умовах активізації євроінтеграційних процесів, які враховують переваги та ризики їх впливу на державному та особистісному рівнях та спрямовані на забезпечення комплексного підходу до вирішення проблем у цій сфері, визначення поняття «дохід», під яким розуміється максимальна кількість засобів (грошових коштів і натуральних надходжень), отриманих або вироблених індивідом для підтримання його фізичного, морального, економічного й інтелектуального стану, які він може витратити за умови, що очікувана вартість (у грошовому виразі) майбутніх надходжень залишиться попередньою, трактування сутності поняття «інвестиційний потенціал населення», під яким розуміються сукупність грошових, негрошових доходів та заощаджень населення, які можуть за бажанням розпорядника коштів використовуватись як джерело інвестицій у розвиток економіки країни шляхом здійснення підприємницької діяльності, акумуляції коштів та їх розподілу через кредитно-банківську систему та інші операції на фінансовому ринку, систему чинників диференціації доходів населення, яка, на відміну від існуючих, враховує причини зростання структурних і територіальних диспропорцій у доходах населення. Сфера використання: для удосконалення діяльності структурних підрозділів Управління боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, для удосконалення політики структурних підрозділів та апарату Львівської обласної державної адміністрації, у навчальному процесі Національного університету "Львівська політехніка" при викладанні дисциплін «Державне регулювання економіки», «Історія економіки та економічної думки», «Соціальні аспекти підприємницької діяльності» та «Макроекономіка».
