Даракчі М. І. Повість О.І. Купріна "Суламіф": інтертекстуальні виміри

Об'єкт - повість О. Купріна "Суламіф"; біблійні книги "Пісня пісень Соломона", "Третя книга Царств", "Книга Екклезіаста", Євангелія, східні легенди про царя Соломона, твори французької та російської літератури ІІ половини ХІХ - початку ХХ ст. Мета - розкриття змісту контексту, претекстів та інтертекстем повісті О.І. Купріна "Суламіф". Методи - інтертекстуальний та інтермедіальний, герменевтичний та порівняльно-історичний. У процесі вивчення специфіки інтертекстуального поля повісті "Суламіф" було з'ясовано, що цей художній твір представляє собою літературний неоміф та поєднує в собі декілька типів транстекстуальних відношень, характерних для літератури Срібної доби: паратекстуальність, метатекстуальність та інтертекстуальність. Доведено, що повість "Суламіф" є органічною частиною складних літературних взаємодій перехідної доби. В гармонійному транстекстуальному континуумі твору співіснують трансформовані біблійні, античні, єгипетські, ефіопські, індуїстські й ісламістські інтертекстеми, які підкреслюють своєрідність творчого методу та варіативність культурних кодів у творчості письменника. Сфера - навчальний процес.