Соколова Д. О. Епігенетична компонента радіоадаптації за умов хронічного та гострого опромінення рослин

Дисертаційна робота присвячена виявленню ролі метилування ДНК як складової епігенетичної регуляції радіоадаптації рослин до опромінення. Показано, що при формуванні радіоадаптивної реакції змінюються профілі метилування як сателітної, так і ДНК, що транскрибується. Зміни профілів відбуваються за рахунок деметилування існуючих і метилування нових сайтів, що свідчить про перехід від підтримуючого до метилування de novo обох функціональних форм ДНК. Встановлено, що переключення метилування ДНК у режим de novo відбувається при перевищенні інтервалу між послідовними фракціями УФ-С-опромінення одна година. При збільшенні інтервалу відбуваються подальші зміни профілів метилування і проявів адаптивної реакції, що свідчить про зв'язок цих ефектів з реалізацією різних за часом розвитку епігенетичних механізмів. Показано, що при хронічному та комбінованому опроміненні спостерігається ширший, порівняно з гострим опроміненням, діапазон змін довжин рестрикційних фрагментів, що вказує на більший, порівняно з гострим опроміненням, внесок метилування ДНК de novo у формування радіобіологічної реакції. Виявлено зв'язок різної активності проростання насіння з поліморфізмом профілів метилування функціонально різних послідовностей ДНК проростків та їх радіостійкістю, що дозволяє розглядати характер метилування ДНК як фактор індивідуальної радіостійкості організму. Показано, що адаптивний потенціал рослинного організму пов'язаний з активністю процесів проростання та вихідним станом метилування функціонально різних послідовностей ДНК проростків.