1. Об'єкт дослідження: інституційна складова соціально-економічної системи, яка функціонує в умовах трансформаційних зрушень. Мета дослідження: обґрунтування змісту та структури інституційної системи функціонування держави в рамках макроекономічного господарства, з'ясування відповідності теоретичної бази завданням розвитку соціально-економічної системи та визначення провідних інститутів, від яких залежать результати реалізації державної політики. Методи дослідження: діалектичний метод пізнання, системний підхід до вивчення економічних явищ і процесів, метод історичного аналізу, методи порівняння та логічного узагальнення окремих фактів і результатів досліджень, аналізу та синтезу, класифікації об'єктів і процесів, методи економічних вимірювань, економіко-статистичні методи. Результати, новизна: уперше розкрито роль довіри до економічної політики уряду як важливого чиннику стабільного функціонування господарської системи через підтримання таких умов зняття соціально-економічної невизначеності, як легітимність, державний суверенітет та інтеграційна спроможність держави; удосконалено розкриття протиріч реалізації економічних функцій держави на основі обґрунтування впливу об'єктивного явища історичної деструкції окремих інститутів держави, що суперечить природі держави як стійкого базового соціального та економічного інституту, поширює сферу невизначеності у суспільно-економічних процесах та вимагає інституційних реформ, а також уявлення щодо концептуальних підходів до удосконалення інституційного устрою держави шляхом виділення чинників, пов'язаних з "провалами" функціонування держави, у контексті інституційних змін господарської системи з урахуванням модернізації національної політики, що зумовлено ускладненням внутрішніх соціально-економічних процесів та необхідністю адаптації до глобальних зрушень; дістали подальшого розвитку доведення необхідності посилення ресурсного забезпечення органів місцевого самоврядування через урахування їх зростаючої ролі в реалізації економічних і соціальних функцій держави та актуальних суспільно-політичних зрушень шляхом удосконалення системи інструментів фінансового вирівнювання як умови забезпечення національної економічної безпеки; змістовна характеристика удосконалення реалізації економічних функцій держави як критерію ефективності процесу децентралізації державного устрою на основі застосування системи національного моніторингу для здійснення аналізу рівня фактичної диспропорційності соціально-економічного розвитку країни в процесі проведення децентралізації; обґрунтування необхідності ендогенізованої моделі розвитку національного господарства в умовах проведення інституційних реформ за рахунок використання внутрішніх ресурсів та захисту власних національних інтересів з урахуванням інтенсифікації зовнішнього впливу на соціально-економічну систему держави, що призводить до формування різноманітних інституційних ризиків та невизначеності; характеристика протиріч між грошово-кредитною та бюджетно-податковою політикою держави шляхом розкриття невідповідності процесів монетизації державного боргу загальній природі грошей, що загрожує зниженням довіри до національної грошової одиниці та банківської системи. Сфера використання: науково-дослідна, викладацька робота, практична діяльність органів державного регулювання економіки.
