Кравченко В. Ю. Трансформація феномену політичного насилля: чинники, механізми та тенденції.

Об'єкт - політичне насилля як інтегрована сукупність силових методів політичної боротьби, що використовуються в межах політичних відносин. Мета - ідентифікація та обґрунтування ключових чинників і механізмів трансформації політичного насилля в умовах сучасного суспільно-політичного розвитку та відображення актуальних закономірностей і головних тенденцій зміни даного явища у найближчій перспективі. Методи - порівняльний, статистичний, системний, структурно-функціональний. Дисертація присвячена комплексному аналізу чинників, механізмів і тенденцій трансформації сучасного політичного насилля. Розкрито специфіку та закономірності використання політичного насилля в умовах недієздатних держав, глобалізації, приватизації, делегітимізації і руйнування державної монополії на використання примусу. З позицій теорії модернізації, відносної депривації, раціонального вибору, структурного та інституційного підходів систематизовано джерела, чинники і механізми трансформації політичного насилля. Доведено, що в умовах недієздатних держав трансформація політичного насилля спричинена делегітимацією офіційної влади, політичною та економічною кризою. Виявлено, що недієздатні держави втрачають монополію на легітимне застосування примусу, контроль над власною територією і кордонами та перетворюються на регіони неконтрольованого насилля, тероризму, громадянських війн. Вивчено механізми реалізації асиметричних форм насилля в процесі політичної боротьби. Проаналізовано ідеологічні, політичні, силові, статусні, організаційні, технологічні, ціннісні і мобілізаційні аспекти асиметричного протистояння між державою і недержавними суб'єктами політичного насилля. Сфера - внутрішня і зовнішня політика держави з питань національної безпеки і оборони.