Круподеря Ю. О. Діагностика та заходи поліпшення сіркового живлення пшениці озимої на чорноземах Лівобережного Лісостепу України

Об'єкт - кругообіг сірки в системі добрива-ґрунт-рослина. Мета - удосконалити діагностику забезпеченості ґрунтів рухомими сполуками сірки та заходи оптимізації сіркового живлення пшениці озимої на чорноземах типових та опідзолених Лівобережного Лісостепу України. Методи - польовий, лабораторно-аналітичний, розрахунково-порівняльний та математично-статистичний. Теоретичні результати - розроблено теоретичні підходи до розв'язання завдання удосконалення діагностики забезпечення ґрунтів рухомими сполуками сірки та заходів оптимізації сіркового живлення пшениці озимої, які базуються на використанні комплексного оцінювання окремих ланцюгів кругообігу даного елементу, включаючи надходження з добривами та з атмосферними опадами, на чорноземах типових та опідзолених Лівобережного Лісостепу України. Встановлено, що тривале застосування різних систем удобрення істотно змінює вміст рухомих сполук сірки в ґрунті. Виявлено, що висока міграційна здатність рухомих сполук сірки обумовлює їхній сезонний перерозподіл по профілю ґрунту та формує тимчасові шари підвищеної або низької концентрації цього елементу, впливаючи на мінеральне живлення рослин. Практичні результати - науково обґрунтовано необхідність проведення моніторингу надходження та відчуження сірки в агроценозах, що дасть можливість агровиробникам стабілізувати врожайність та якість зерна пшениці озимої за рахунок своєчасного проведення заходів оптимізації мінерального живлення. Для підвищення об'єктивності (достовірності) діагностики забезпечення ґрунтів рухомими сполуками сірки запропоновано визначати їх запас у 60-ти сантиметровому шарі. Встановлено, що мінеральна системи удобрення із внесенням сірковмісних добрив формує бездефіцитний баланс сірки в ґрунті та підтримує вміст рухомих її сполук в орному шарі на стабільному рівні. Обґрунтовано економічну доцільність застосування сірковмісних добрив під озиму пшеницю, особливо за підвищеного азотного живлення, на чорноземах Лівобережного Лісостепу України. Новизна - удосконалено діагностику забезпечення ґрунтів рухомими сполуками сірки та заходи оптимізації сіркового живлення з урахуванням строків і глибини відбору проб, дії та післядії добрив, надходження сірки з атмосфери та очікуваної врожайності пшениці озимої. Уперше встановлено: зміни забезпеченості ґрунту рухомими сполуками сірки та її баланс у польових сівозмінах за різних систем удобрення; закономірності перерозподілу рухомих сполук сірки у чорноземі типовому та опідзоленому, що створює умови виникнення сезонного дефіциту сіркового живлення рослин. Ступінь впровадження - результати досліджень впроваджено у діяльність ДУ "Інститут охорони ґрунтів України" для удосконалення методів агрохімічної паспортизації земель і ґрунтово-агрохімічних обстежень. Запропоновані підходи до діагностики та оптимізації сіркового живлення пшениці озимої впроваджено у виробництво в ТОВ "Агросет" Балаклійського району Харківської області на площі 374 га та в ТОВ НВФ "Урожай" Корсунь-Шевченківського району Черкаської області на площі 1544,82 га. Матеріали дисертаційної роботи використовуються у навчальному процесі Харківського НАУ імені В.В. Докучаєва з підготовки бакалаврів та магістрів у галузі сільськогосподарських наук. Галузь - сільське господарство.