Бобро В. В. Хірургічне лікування псевдокіст підшлункової залози та їх ускладнень.

Дисертаційну роботу присвячено проблемі поліпшення результатів хірургічного лікування псевдокіст підшлункової залози та їх ускладнень. Проведено ретро- і проспективний аналіз результатів хірургічного лікування 103 хворих із псевдокістами підшлункової залози. Уперше досліджено кореляційні зв'язки між показниками кальцієвого та тиреоїдного гомеостазів і ризиком післяопераційних ускладнень при різному ступені зрілості псевдокіст підшлункової залози. Вперше науково обгрунтовано значення синдрому "низького трийодтироніну" та динаміки показника відносного вмісту іонізованого кальцію для перебігу післяопераційного періоду у пацієнтів із псевдокістами підшлункової залози. Були виокремлені предиктори ускладненого перебігу періопераційного періоду, вивчені їх дискримінуюча спроможність та прогностична значущисть при різних варіантах хірургічної тактики. Запропоновна модель підрахунку ризику післяопераційних ускладнень для стратифікації пацієнтів на догоспітальному етапі. Науково обгрунтовано та клінічно доведено ефективність застосування способу прискореного формування стінки незрілої псевдокісти. Розроблений лікувально-діагностичний алгоритм з урахуванням ступеня стратифікаційного ризику дозволив визначити оптимальну тактику лікування, що дало змогу знизити загальну кількість післяопераційних ускладнень на 39,1% (p< 0,05),, привело до зменшення ризику рецидивів на на 22,8% (p<0,05), нагноєння - з 23,6% до 8,3% (p<0,05); дозволило уникнути формування післяопераційних нориць, скоротити термін перебування хворих в стаціонарі на 4,6±1,6 діб (p<0,05).