Алале А. М. Етіотропна корекція анаеробного піхвового дисбіозу у підготовці до планового кесаревого розтину і профілактиці гнійно-септичних ускладнень.

English version

Дисертація на здобуття ступеня кандидата наук

Державний реєстраційний номер

0415U006816

Здобувач

Спеціальність

  • 14.01.01 - Акушерство та гінекологія

10-12-2015

Спеціалізована вчена рада

01896866

Анотація

У дисертаційній роботі відображені результати підготовки до планового кесаревого розтину, включене дослідження якісної і кількісної характеристик мікробного спектру піхвового вмісту, що дозволило виявити стан піхвового дисбіозу як фактора інфекційного ризику абдомінального розродження і визначені принципи етіотропної корекції. При дослідженні виділені наступні стани біоценозу: дисбаланс I ступеня (помірний) - у 3 (3,48 %), дисбаланс II ступеня (виражений) - у 83 (96,51 %). У групі контролю стан біоценозу представлено було дисбалансом II ступеня (вираженим) у всіх 30 випадках спостережень (100%). Залежно від етіологічної структури у вагітних досліджуваної групи мікробний спектр вагінального вмісту до лікування був оцінений наступним чином: анаеробний - у 19 (22,09 %), змішаний дисбіоз - у 67 (77,91 %), а в групі контролю: анаеробний - у 2 (6,7 %), змішаний дисбіоз - у 28 (93,3 %). Провідними облігатно-анаеробними мікроорганізмами були: Gardnarella vaginalis (lg 6,10 ± 0,15 КУО / мл), Eubacterium spp. (lg 5,50 ± 0,14 КУО / мл), Atopobium vaginae (lg 5,10 ± 0,17 КУО / мл), Snaethia spp. (lg 4,50 ± 0,18 КУО / мл), Peptostreptococcus spp. (lg 4,70 ± 0,15 КУО / мл). Проведена корекція піхвового дисбіозу до родорозродження значно поліпшила клінічні наслідки і результати: відзначені неускладнений перебіг післяпологового періоду, активна інволюція матки і нормалізація біотопу піхви, про що достовірно свідчать показники клініко-лабораторного обстеження породіль. У вагітних групи контролю виявлена висока частота субінволюції матки - у 14 (46,7 %) породіль, клінічні та цитологічні ознаки післяпологового ендометриту - у 16 (53,3 %), тобто у кожної другої породіллі. На підставі отриманих у роботі результатів доведено, що проведене дослідження дозволило знизити частоту виникнення післяпологового ендометриту у вагітних, а також дозволило поліпшити результати клініко-лабораторних досліджень - поліпшений мікробний спектр за рахунок умовно-патогенних облігатно-анаеробних мікроорганізмів до нормоценоза у 89,5 % вагітних. Доведено, що з метою профілактики післяпологових ендометритів необхідно в плані підготовки до планового кесаревого розтину поглибити діагностику стану мікробіоценозу на базі ДНК-діагностики мікробного спектру піхвових виділень, особливо облігатно-анаеробних мікроорганізмів.

Файли

Схожі дисертації