Бучок О. О. Вибір оптимального методу дренування верхніх сечових шляхів у хворих на гострий обструктивний пієлонефрит

Дисертація присвячена аспектам визначення оптимальної тактики лікування у хворих на гострий обструктивний пієлонефрит (ГОП). В роботі проведено аналіз комплексного лікування 475 хворих на ГОП. Усім хворим після встановлення діагнозу проводилось дренування верхніх сечових шляхів із застосуванням черезшкірної нефроcтомії (ЧНС), стентування сечоводів (СС) або катетеризації сечоводів (КС). На основі порівняльного аналізу результатів лікування хворих з вищезазначених груп встановлено високу ефективність ЧНС у лікуванні хворих на ГОП. Визначено, що технічний успіх проведення ЧНС становить 98,9%. Встановлено, що у хворих на ГОП ЧНС є достовірно безпечнішим методом дренування верхніх сечових шляхів, ніж СС та КС і вимагає найменшої тривалості дренування (7,2±1,3 дні проти 13,8±1,7 днів та 12,3±1,4 днів відповідно). Загальна частота розвитку ускладнень ЧНС не перевищує 15,5% та є достовірно нижчою, ніж при СС - 28,6% (р<0,05) та КС - 64,8% (p<0,05). Встановлено, що проведення ЧНС у хворих на ГОП пов'язане з меншим погіршенням якості життя у порівнянні з СС та КС за показниками емоційного стану, інтенсивності больових відчуттів, а також життєвої активності. Застосування цефалоспоринів ІІІ покоління для емпіричної антибактеріальної терапії хворих на ГОП в комбінації з ЧНС демонструє найвищі показники мікробіологічної та клінічної ефективності (91,2% та 95,2% відповідно). На підставі радіонуклідного дослідження у хворих на ГОП, пролікованих із застосуванням різних малоінвазивних методик, доведено, що ЧНС забезпечує краще відновлення функції ураженої нирки. Таким чином, застосування ЧНС є приорітетною методикою ліквідації обструкції у хворих на ГОП за виключенням випадків з протипоказами.