Підвальна Н. А. Діагностична та прогностична значущість маркерів пошкодження тубулярного та гломерулярного апаратів у дітей з єдиною ниркою

У роботі представлено питання удосконалення ранньої діагностики та прогнозу прогресування хронічного захворювання нирок у дітей з єдиною ниркою різного походження. З'ясовано функціональний стан єдиної нирки у дітей, в переважної більшості дітей з єдиною ниркою діагностовано нозологічні форми патології єдиної нирки, які лежать в основі формування та прогресування ХЗН. Показано, що достовірне підвищення рівнів екскреції із сечею ЛФ, ГГТ, СДГ та ХЄ є маркером порушення тубулярного та гломерулярного відділів нефрона. З'ясовано, що ремоделювання єдиної нирки залежить від швидкості клубочкової фільтрації та відбувається за пропорційним або диспропорційним типом. Доведено, що найбільш інформативним параметром для прогнозування рівня ШКФ є індекс об'єму паренхіми єдиної нирки. Визначено типи порушення ниркової гемодинаміки у пацієнтів з єдиною ниркою та доведено їх залежність від стану ниркових функцій. Виявлено високий ступінь дискримінації рівнів метаболітів сполучної тканини в дітей з єдиною ниркою різного походження, що дозволило виокремити різні патерни дезорганізації сполучної тканини. Запропоновано алгоритм прогнозу прогресування хронічного захворювання нирок у дітей з єдиною ниркою.