Черниченко О. А. Обґрунтування діагностики та лікування порушення мінеральної щільності кісток у хворих на рак передміхурової залози, що отримують гормонотерапію

Робота ґрунтувалася на проспективному дослідженні мінеральної щільності кісткової тканини у хворих на гормоночутливий місцево-поширений, метастатичний, біохімічно-рецидивуючий рак передміхурової залози, які отримували андроген-деприваційну терапію (n=151).Дослідження проводили у відділі онкоурології ДУ "Інститут урології НАМН України", кабінеті уролога поліклініки Київського міського клінічного онкоцентру.Аналізуючи результати, було визначено, що частота остеопенії ІІ - ІІІ ступеня внаслідок проведення постійної андроген-деприваційної терапії та після двобічної орхідектомії вірогідно вища (35,1% та 51,0% відповідно), ніж при лікуванні бікалутамідом у дозі 150 мг/добу або інтермітуючою андрогенною блокадою (13,6% та 13,1% відповідно) . Частота остеопорозу в групі хворих постійної медикаментозної терапії та після двобічної орхіектомії вища (9,3% та 13,1% відповідно), ніж у хворих, які приймали бікалутамід у дозі 150 мг/добу або інтермітуючу терапію (1,8% та 1,1% відповідно).При поєднаному лікуванні золедроновою кислотою і деносумабом МЩКТ за Т-критерієм збільшилася на 4,38% (95% ДІ 4,35 - 4,41), а відносний баланс кісткового ремоделювання - +9,04% (95% ДІ 8,57 - 9,51), що показало ефективність терапії деносумабу в комбінації з золедроновою кислотою.Розроблено модель ймовірності діагностики метастазів на МРТ, що враховує середнє квадратичне відхилення T-критерію мінеральної щільності кісткової тканини за результатами остеоденситометрії та дані радіоізотопної остеосцинтиграфії.Модель для МРТ мала чутливість 93,7% та специфічність 83,3% (рВальда=0,043; AUC=0,885).