Цодіков В. В. Клініко-морфологічне обгрунтування лікування хворих на анальну тріщину

Дисертація присвячена поліпшенню результатів лікування і якості життя хворих на анальну тріщину (АТ) шляхом удосконалення складу консервативної терапії гострої АТ (ГАТ) і вибору обсягу хірургічного лікування хронічної АТ (ХАТ). Виявлено гендерні відмінності в товщині бічних порцій внутрішнього анального сфінктера (гіпертрофія у чоловіків і помірна атрофія у жінок), що є науковим обґрунтуванням для протипоказання до виконання латеральної сфінктеротомії (ЛСТ) у жінок. З'ясовано, що незадовільні результати лікування хворих на ГАТ з формуванням ускладнень у вигляді порушення акту дефекації і сфінктероспазму пов'язані з відсутністю у складі консервативної терапії препарату, що селективно знімає гіпертонус анального сфінктера. Незадовільні результати лікування хворих на ХАТ у вигляді нагноєння післяопераційних ран, інконтиненції, стриктур анального каналу і порушення акту дефекації (19,2%) пов'язані із необґрунтованим вибором обсягу оперативного втручання у цій категорії хворих. Доведено необхідність включення до складу консервативної терапії хворих на ГАТ препаратів із групи селективних агоністів к-рецепторів і антагоністів ?-опіоїдних рецепторів, які усувають ізольовано спазм внутрішнього анального сфінктеру. На підставі співвідношення ознак запалення і процесів репарації в перебігу АТ показано доцільність виділення 3 періодів: гострого (до 6-7 місяців), підгострого (від 8 до 11 місяців) і хронічного (від 1 року і більше). Науково обґрунтовано вибір місця і глибини виконання сфінктеротомії у хворих на ХАТ та протипоказання для виконання ЛСТ у жінок, а також визначено оптимальний термін виконання анопластики.