Об'єкт - процеси, що впливають на зміну мікроелементного складу ґрунту, рівні надходження мікроелементів у сільськогосподарські культури за тривалого застосування добрив у сівозміні на чорноземах Північного Степу України. Мета - встановити вплив тривалого застосування добрив у сівозміні на мікроелементний склад, агрохімічні та фізико-хімічні властивості чорноземів Північного Степу України, винос мікроелементів сільськогосподарськими культурами, вплив мікродобрив на продуктивність і якість пшениці озимої. Методи - польовий, лабораторний, розрахунковий, математико-статистичний. Теоретичні результати - встановлено закономірності змін мікроелементного складу чорноземів за тривалого застосування добрив. Доведено, що внесення добрив суттєво не впливає на валовий вміст мікроелементів у чорноземах, проте сприяє підвищенню вмісту рухомих форм Mn на чорноземі типовому та зниженню рухомості Zn, Mn, Cu на чорноземі звичайному. Розширено уявлення щодо рівня накопичення мікроелементів основною та побічною продукцією сільськогосподарських культур та їх винос з урожаями залежно від насичення сівозміни органічними і мінеральними добривами. Теоретично доведено, що залучення вегетативної маси кукурудзи і соняшника поряд з соломою ранніх зернових культур, сприятиме скороченню дефіциту балансу: Zn - на 22-34, Cu - на 32-52, Mn - на 47-58 %. Практичні результати - обґрунтовано застосування всієї побічної продукції культур сівозміни з метою скорочення дефіциту балансу мікроелементів і одночасного збереження родючості ґрунту. Доведено необхідність обов'язкового включення у систему живлення пшениці озимої на чорноземах Північного Степу мікродобрив у позакореневе підживлення рослин у фазу кущіння для збільшення врожайності та покращення якісних показників зерна. Обґрунтовано економічну доцільність їх застосування в умовах Північного Степу України. Новизна - встановлено вплив систем удобрення та інтенсивності агрохімічного навантаження на вміст валових, кислоторозчинних, рухомих форм мікроелементів на чорноземах Північного Степу України; обґрунтовано застосування побічної продукції культур сівозміни, як додаткового джерела надходження мікроелементів у ґрунт; встановлено зв'язок між зміною окремих агрохімічних показників і вмістом рухомих форм мікроелементів у ґрунті; уточнено прояв антагонізму між вмістом рухомого фосфору і калію у ґрунті та надходженням Zn і Сu у рослини ячменю, гороху, кукурудзи. Ступінь впровадження - результати досліджень впроваджено за вирощування пшениці озимої на Ерастівській дослідній станції П'ятихатського району на площі 49 га та у ДПДГ "Дніпро" Дніпропетровського району Дніпропетровської області ДУ ІСГСЗ на площі 58 га. Матеріали дисертаційної роботи використано в науково-практичних рекомендаціях "Оптимізація мікроелементного живлення сільськогосподарських культур", "Застосування мікродобрив у Харківській області", а також у навчальному процесі при викладанні дисциплін "Агрохімія", "Діагностика живлення рослин" у Дніпропетровському державному аграрно-економічному університеті. Галузь - сільське господарство.