Рахмун Д. Е. Закономірності структурно-функціональної організації і зональної спеціалізації паренхіми лімфатичних вузлів верблюда свійського (Camelus dromedarius).

Встановлено, що ЛВ верблюда представлені скупченнями або конгрегатами відносно автономних субодиниць (дрібних вузлів), що частково зрослись. Визначено, що внутрішньовузловий лімфатичний басейн ЛВ складається з комплексу периферичних та внутрішніх синусів, які представлені сіткою широких лімфатичних просторів, що оточують острівці лімфоїдної паренхіми. Кожен острівець лімфоїдної паренхіми являє собою лімфоїдну часточку або компартмент, який складається з високо- (одиниці глибокої кори, лімфатичні вузлики) та низькоспеціалізованих (зовнішні ділянки одиниць глибокої кори, мозкові тяжі) клітинних зон. Основою кожної окремої лімфоїдної часточки паренхіми лімфатичних вузлів є одиниця глибокої кори (ОГК). Лімфатичні вузлики локалізуються по всьому периметру ОГК, а мозкові тяжі - на її полюсі, спрямованому до воріт субодиниці вузла. Лімфоїдні часточки в паренхімі ЛВ верблюда мають мозаїчний багаторівневий характер локалізації між капсулою вузла та її ворітним потовщенням. Основними структурно-функціональними характеристиками тканинних компонентів ЛВ є: значний розвиток сполучнотканинного каркасу та системи лімфатичних синусів у сукупності з помірним розвитком лімфоїдної паренхіми; максимальний ступінь розвитку в лімфоїдних частках ОГК та мінімальний - лімфатичних вузликів. Цитоархітектоніка лімфоїдної паренхіми ЛВ верблюда характеризується найбільш чисельною популяцією лімфоцитів у переважній більшості клітинних зон компартментів, найбільшим вмістом малих лімфоцитів у високоспеціалізованих Т- та В-клітинних зонах, середніх, великих лімфоцитів та плазматичних клітин - у низькоспеціалізованих зонах паренхіми.