Об'єкт дослідження: дозвіллєва діяльність суб'єкта.Предмет дослідження: психологічні особливості дозвіллєвої діяльності суб'єкта як чинник рекреаційної активності особистості.Методи дослідження. Теоретичні: аналіз і синтез, порівняння, узагальнення, абстрагування, класифікація, систематизація, аналогія, моделювання, прогнозування, які використовувалися для узагальнення теоретико-методологічних основ дослідження дозвіллєвої діяльності суб'єкта, його рекреаційної активності в клубно-розважальних спільнотах, ролі дозвіллєвої діяльності в забезпеченні психологічного благополуччя особистості.Емпіричні: бесіда, спостереження, анкетування, тестування. Для діагностики структури особистості, включеної в дозвіллєву діяльність, застосовувався Фрайбурзький багатофакторний особистісний опитувальник FPI (Й. Фаренберг Р. Гампель Г. Зельг). Для вивчення акцентуації характеру суб'єкта дозвіллєвої діяльності використовувався опитувальник К.Леонгарда - Х.Шмішека. Для вивчення мотиваційно-потребової сфери застосовувалася Методика актуальності основних потреб за А. Маслоу - метод парних порівнянь (В.В. Скворцов, модифікація І.А.Акіндінова), для вивчення різних сфер психологічного благополуччя застосовувалася Шкала психологічного благополуччя (К. Ріфф, адаптація М.М. Лепешинського). Для вивчення специфічних особливостей дозвіллєвої діяльності суб'єкта був створений і психометрично адаптований авторський опитувальник дозвіллєвої діяльності. Математичні: розрахунок описових статистик, кореляційний аналіз (коефіцієнт r Пірсона і коефіцієнт канонічної кореляції), кластерний аналіз, однофакторний і багатофакторний дисперсійний аналіз, регресійний аналіз (простий лінійний і множинний лінійний), експлораторний факторний аналіз, моделювання структурними рівняннями. Математичний аналіз емпіричних даних здійснювався за допомогою статистичних програмних пакетів IBM SPSS Amos 22.0.0 IBM SPSS Statistics 22.0.0. Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що Вперше: здійснено операціоналізацію конструкту дозвіллєвої діяльності суб'єкта, яка складається з п'яти компонентів (Включеність, Маскулінність-фемінінність рекреаційної поведінки, Комунікаційна активність в дозвіллєвій діяльності, Дозвіллєва активність індивіда, Чинник грошей); обгрунтовано інтегральну модель реалізації потреб особистості і досягнення психологічного благополуччя шляхом дозвіллєвої діяльності та проведено її емпіричну верифікацію; встановлено на теоретичному та емпіричному рівнях психологічні особливості суб'єкта дозвіллєвої діяльності, що відрізняють його від осіб, які обирають традиційні способи рекреаційної активності; виявлено соціально-демографічні критерії сегментації суб'єктів, інтегрованих у клубно-розважальну субкультуру, встановлено вплив цих критеріїв на взаємини між індивідуально-психологічними особливостями особистості, на специфіку дозвіллєвої діяльності; розкрито значення дозвіллєвої діяльності суб'єкта в клубно-розважальній субкультурі як передумову трансформації фрустрованих потреб особистості у психологічне благополуччя; дістали подальшого розвитку уявлення про рекреаційну активність в структурі дозвіллєвої діяльності суб'єкта.Практичне значення дослідження полягає в тому, що вперше створено опитувальник дозвіллєвої діяльності, який є надійним і валідним сиходіагностичним інструментом. Теоретичні та емпіричні результати дослідження включені в лекційні та практичні заняття курсів "Загальна психологія", "Психологічна діагностика", "Психологія спілкування і комунікації" та ін.Сфера використання вузи, психологічні служби.
