Кордонець В. В. Психологічні особливості комунікативної функції мовлення

Об'єкт дослідження - мовленнєва сфера особистості.Предмет дослідження - психологічні особливості комунікативної функції мовлення молодших школярів у нормі та із затримкою психічного розвитку. Методи дослідження. Процес обґрунтування достовірності положень і висновків, вирішення поставлених задач зумовили використання комплексу взаємопов'язаних методів дослідження: теоретичні: системно-структурний метод; теоретико-методологічний аналіз психологічної та лінгвістичної літератури з досліджуваної проблеми; порівняння та узагальнення теоретичних даних, систематизація матеріалу; моделювання ? розробка змісту і моделі формування комунікативних функцій мовлення дітей молодшого шкільного віку в нормі та із затримкою психічного розвитку;емпіричні: спостереження за навчально-виховним процесом; бесіди з учителями, дітьми, батьками; метод психодіагностичного обстеження; експеримент (констатувальний, формувальний);статистичні: математично-статистична обробка для встановлення достовірності розбіжностей між показниками комунікативної функції мовлення до та після впровадження коректувально-розвивальної програми використання t-критерія Стьюдента; для виявлення взаємозв'язку між характеристиками комунікативної функції мовлення та показниками сенсомоторного розвитку дітей проведення кореляційного аналізу із застосуванням r-коефіцієнта Пірсона; порівняльний аналіз. Наукова новизна дисертаційного дослідження полягає в тому, що: вперше: визначено місце та роль комунікативної функції в загальній системі мовленнєвого розвитку дітей молодшого шкільного віку; виділено та емпірично підтверджено основні компоненти комунікативної функції мовлення (індикативний і предикативний) та їх рівні у дітей молодшого шкільного віку в нормі та із затримкою психічного розвитку; розкрито особливості зв'язку компонентів комунікативної функції мовлення та сенсомоторної сфери особистості (зорово-моторної і слухо-моторної координації); встановлено динаміку розвитку комунікативної та сенсомоторної сфери особистості; сформовано основні компоненти розвитку комунікативної функції мовлення дітей молодшого шкільного віку в нормі та із затримкою психічного розвитку у взаємозв'язку із основними компонентами сенсомоторного розвитку; удосконалено ідею про роль сенсомоторної сфери в комунікативній функції мовлення; уточнено поняття "мовленнєвий розвиток особистості", "комунікативні функції мовлення";отримало подальшого розвитку: діагностичний комплекс дослідження особливостей комунікативної функції мовлення дітей молодшого шкільного віку в нормі та із затримкою психічного розвитку.Практичне значення дослідження полягає в розробці експериментальної методики з формування комунікативної функції мовлення та сенсомоторної сфери дітей 6-8 років у нормі та із затримкою психічного розвитку. Концептуально й емпірично обґрунтовано методи та прийоми формування комунікативної функції мовлення, розроблено систему занять з формування сенсомоторної сфери для дітей 6-8 років у нормі та із затримкою психічного розвитку. Результати дослідження можуть використовуватись у роботі психолого-медико-педагогічних консультацій, шкільними психологами, фахівцями зі спеціальної освіти, вчителями при розробці програм з розвитку мовлення та сенсомоторної сфери для роботи в загальноосвітніх та спеціальних навчальних закладах; також можуть бути включені викладачами у зміст викладання курсів "Загальна психологія", "Психологія мовлення", "Нейропсихологія", "Спеціальна психологія", спецкурсів у вищих навчальних закладів, при проведенні курсів підвищення кваліфікації психолого-педагогічних кадрів, тощо. Розроблена коректувально-розвивальна програма дослідження може бути використана у науково-дослідницьких проектах з вивчення психологічних основ комунікативних функцій мовлення особистості в нормі та патології.