Мартинюк В. М. Сучасні підходи до лікування генітального ендометріозу у жінок з дисгормональними захворю-ваннями молочних залоз

Дисертація присвячена підвищенню ефективності консервативного лікування внутрішнього генітального ендометріозу у жінок з фіброзно-кістозною мастопатією шляхом розробки комплексного лікування з врахуванням поліморфізму генів системи детоксикації. Результати ретроспективного дослідження дозволили встановити основні медико-біологічні фактори ризику розвитку генітального ендометріозу: сімейна форма ендометріозу була виявлена у 61,3 % пацієнток; поєднання генітального ендометріозу із дисгормональними захворюваннями молочних залоз спостерігалось у 85,3 % осіб. Важкість перебігу захворювання змінювалась в залежності від наявності поліморфізму генів GSTT1 та GSTM1. За розрахунками коефіцієнта OR у жінок з делеційним поліморфізмом генів ІІ фази системи детоксикації, ризик виникнення дисменореї важкого і середнього ступенів збільшується в 1,8 та 2,0 рази, хронічного тазового болю – в 1,6 й 1,2 раза, диспареунії – в 1,3 та 2,0 рази, масталгії – у 2,4 й 0,8 раза відповідно. За розрахунками коефіцієнта Пірсона, виявлено помірний зв'язок наявності хронічного тазового болю і дисменореї в пацієнток з делеційним поліморфізмом генів GSTT1 та GSTM1 (КП=0,27 і 0,24 відповідно). Клінічне дослідження довело ефективність застосування гормонального лікування в поєднанні із імуномодулюючою та таргетною терапією у вигляді регресу больового синдрому, зниження рецидиву та відновлення фертильності.