Іванченко Р. В. Обґрунтування хірургічної тактики та раннього ентерального харчування при гострій непрохідності тонкої кишки

Дисертація присвячена удосконаленню хірургічної тактики та застосуванню раннього ентерального харчування у комплексному лікуванні гострої непрохідності тонкої кишки. Для виявлення пріоритетних напрямків удосконалення хірургічної тактики лікування гострої непрохідності тонкої кишки проведений клініко-статистичний аналіз причин летальності хворих з даною нозологією. В основу вибору хірургічної тактики лікування, зокрема назоінтестинальної інтубації, мікроєюностомії, покладено принцип стадійності перебігу гострої непрохідності тонкої кишки. Експериментально розроблено спосіб формування оборотної гострої непрохідності тонкої кишки. Досліджено вплив раннього ентерального харчування на відновлення ентеральної спроможності тонкої кишки. В експерименті на структурному та ультраструктурному рівні доведено, що раннє ентеральне харчування сприяє скороченню термінів відновлення структури кишки у два рази, залучаючи механізми фізіологічної регенерації епітелію крипт та ворсинок, призводить до відновлення слизового бар'єру та зменшує активність запальної реакції. Розроблено альтернативний спосіб забезпечення раннього та, при потребі, тривалого ентерального харчування шляхом мікроєюностомії. Створено індивідуальні та об'єктивні критерії щодо комплексного підходу у визначенні строків видалення інтестинального зонду, що дозволило обґрунтовано та доцільно скоротити перебування останнього в просвіті кишки з 5,3 ± 1,3 до 3,4 ± 1,2 діб. Застосування розробленої лікувальної тактики дало можливість зменшити кількість післяопераційних ускладнень на 8,8%, рівень летальності на 4,5%, тривалість стаціонарного лікування на 4,8 доби.