Сміщук В. В. Інтраабдомінальна алопластика післяопераційних вентральних гриж великого та гігантського розмірів

Дисертаційне дослідження складається з двох розділів - експериментального та клінічного. Експериментальне дослідження на 80 статевозрілих щурах (самцях) показало переваги інтраабдомінальної алопластики над методикою "onlay". Інтраабдомінальна алопластика дозволяє закрити черевну порожнину без зведення прямих м'язів, що збільшує площу черевної стінки та об'єм черевної порожнини. За рахунок зменшення контакту сітчастого імплантату із підшкірною основою зменшується частота виникнення ускладнень з боку післяопераційної рани. Проаналізовано результати хірургічного лікування 164 пацієнтів з післяопераційними вентральними грижами (ПВГ) великого та гігантського розмірів. В І основній групі (82 пацієнта) використовувалася інтраабдомінальна алопластика поєднана з component separation technique (CST). В ІІ групі порівняння (82 пацієнта) - "onlay" в поєднанні з CST. Результати показали, що абдомінальний компартмент-синдром виник лише у 6,1% пацієнтів ІІ групи. Ускладнення з боку післяопераційної рани в І групі: серома у 7,3% пацієнтів, інфікування - у 2,4%, інфільтрат - у 2,4%, некроз шкірних країв рани - у 3,7%, хронічний післяопераційний біль - у 1,6%, рецидив грижі - у 1,6%. У пацієнтів ІІ групи відповідно: серома - у 25,6% пацієнтів, інфікування - у 4,9%, інфільтрат - у 13,4%, некроз шкірних країв рани - у 4,9%, хронічний післяопераційний біль - у 8,1%, рецидив грижі - у 6,5%. Отримані результати підтверджують більш високу ефективність хірургічного лікування великих та гігантських ПВГ з використанням комбінованої інтраабдомінальної алопластики у порівнянні з комбінованою методикою "onlay".