Козлов Є. Д. Поетична морфологія ідіостилю Б. Ахмадуліної і Ю. Моріц

Об'єкт - поетичні ідіостилі Б. Ахмадуліної і Ю. Моріц; мета - з'ясувати прийоми актуалізації морфологічних форм і значень, що характеризують поетичну морфологію Белли Ахмадуліної і Юнни Моріц, як чинники типологійної визначеності кожного з ідіостилів; методи - описовий, функціональний, лінгвоконтекстуальний, інтерпретаційно-текстовий, лінгвокультурологічної інтерпретації, типологійний порівняльний; новизна - уперше здійснено типологійний порівняльний аналіз ідіостилів Б. Ахмадуліної і Ю. Моріц. Досліджено способи актуалізації нормативних морфологічних значень і форм у віршовій мові зазначених авторів (співпозиція, атракція, селекція); схарактеризовано поетичні смисли, що утворюються в їхніх віршах на підставі морфологічної семантики та селекції. Уперше запропоновано опис морфологічних рядів, що формуються в поезіях Б. Ахмадуліної і Ю. Моріц за рахунок лексико-граматичного відбору, особливостей їхнього функціонування, текстової домінанти. Розглянуто питання про порушення норми як засобу актуалізації морфологічних значень у творах цих поетів. Уперше схарактеризовано формування поетики ідіостилів Б. Ахмадуліної і Ю. Моріц на підставі морфологічного відбору, граматичні основи порівняння та уособлення, індивідуальні особливості поетичного втілення лінгвокультурного типажу "жінка-поет" та архетипу "жінка".; результати -основні положення та висновки дисертації доповнюють теорію поетичної морфології та ідіостилю; фактичний матеріал та матеріали дослідження можуть стати у нагоді в процесі розробки теоретичних питань морфології, стилістики та лінгвопоетики російської мови, можуть бути використані в практиці навчання російської мови у вищих навчальних закладах: у лекційних курсах з граматики, на практичних заняттях зі стилістики й інтерпретації художнього тексту та лінгвістичного аналізу тексту.; галузь - лінгвістика.