Єщенко М. Ю. Поетика абсурду в сучасній новелі.

Дисертацію присвячено дослідженню поетики абсурду у постмодерній новелі кінця ХХ - початку ХХІ ст. Розглянуто абсурд як міждисциплінарне явище та виокремлено його з-поміж інших подібних понять, на змістовому і формальному рівнях досліджено особливості функціонування поетики абсурду в постмодерній новелі, що дало підстави вперше в українському літературознавстві виокремити жанровий різновид абсурдистської новели. З'ясовано, що для абсурдистської новели властивий унікальний тип героя, позбавлений як позитивних, так і негативних рис, а також ознак homo sapiens, які давали людині можливість вважати себе вищою за інших істот. Дослідженому жанровому різновиду притаманні також абсурдистські типи заголовків, конфліктів, фіналів. Поетика абсурду порушує цілісність хронотопу: час і простір функціонують у метафоричній площині. У комунікації героїв мова не зазнає деградації, некомунікативність виявляється у сфері проблематики й специфічних комунікативних моделях.