Яресько М. В. Оптимізація прогнозування кардіометаболічного ризику у жінок з гіпертонічною хворобою в поєднанні з ожирінням в перименопаузі

У дисертаційній роботі представлено узагальнення результатів дослідження і новий підхід до прогнозування кардіометаболічного ризику у жінок з ГХ та ожирінням в перименопаузі, що розроблений на підставі визначення комплексу клініко-інструментальних та метаболічних показників, вираженості ендотеліальної дисфункції та генетичної схильності. Було встановлено, що у жінок в період перименопаузи, хворих на ГХ в поєднанні з ожирінням спостерігається зниження всіх параметрів варіабельності серцевого ритму за рахунок дисбалансу компонентів вегетативної нервової системи, асоційованих з гормональними змінами. Серед жінок у перименопаузі з ГХ в поєднанні з ожирінням спостерігалась достовірна залежності рівня ЛПНЩ, ЛПВЩ, глікозильованого гемоглобіну та ІМТ (р<0,05) від рівня VEGF, що дає підставу розглядати рівень VEGF як фактор кардіометаболічного ризику у цих жінок. Було показано, що рівень VEGF був значно вище серед жінок в перименопаузі з генотипом GG поліморфізму -634 G/ C (rs 2010963) гена VEGF-А в порівнянні з носіями генотипів CG і CC (р<0,05). Носійство GG генотипу поліморфізму -634 G/C (rs2010963) гена VEGF-А можна розглядати як ранній маркер розвитку ССЗ у жінок, хворих на ГХ в поєднанні з ожирінням в перименопаузі.