Мороз В. В. Оптимізація хірургічної тактики у хворих на гострий холецистит з високим операційно-анестезіологічним ризиком

В дисертації теоретично обґрунтовано і представлено новий підхід до вирішення наукового завдання покращення результатів хірургічного лікування хворих на тяжкі форми (Grade II, Grade III) гострого холециститу (ГХ), які мають високий операційно-анестезіологічний ризик (ОАР) за рахунок диференційованого підходу до визначення хірургічної тактики, вибору виду, способу, методу та термінів виконання хірургічних втручань. В основі роботи лежить аналіз результатів обстеження та комплексного лікування 222 хворих на ГХ з вказаним клінічним перебігом і високим ОАР (ASA?III). Систематизація матеріалу проводилась відповідно до клінічних рекомендацій TG13. Результати хірургічного лікування хворих контрольної групи свідчать про недостатню ефективність традиційної хірургічної тактики. Оптимізована тактика передбачає двоетапну хірургічну тактику при лікуванні хворих на ГХ: виконання АЕПДХВ, як І етапу лікування, і операції холецистектомії, пріоритетніше ЛХЕ - як ІІ етап. Ефективність оптимізованої тактики підтверджена клінічно та проведеними дослідженнями динаміки зміни спектру жирних кислот (ЖК) сироватки крові і жовчі та цитокінів сироватки крові. На основі аналізу показників ЖК спектру сироватки крові і жовчі розроблено прогностичні критерії ризику розвитку післяопераційних гнійно-запальних ускладнень та визначення оптимальних термінів виконання операції холецистектомії - на ІІ етапі лікування. Використання оптимізованої хірургічної тактики дозволило в основній групі, у порівнянні з контрольною, досягти статистично значимого зниження частоти виконання невідкладних холецистектомій з 71,7% до 26,1% (р<0,01), збільшення частоти виконання мініінвазивних АЕПДХВ з 13,3% до 86,3% (р<0,01), збільшення частоти планових холецистектомій з 15,8% до 70,4% (р<0,01), зменшення частоти конверсій з 11,5% до 4,8% (p=0,14); зниження частоти релапаротомій з 10,5% до 2,5% (р=0,02), частоти післяопераційних ускладнень - з 21,9 до 11,1% (р=0,04), в т.ч. гнійно-запальних - з 19% до 8,6% (p=0,04) і летальності - з 8,3% до 3,9% (p=0,17).