Сас В. З. Маркери когерентності в ідіодискурсі Франца Кафки

У дисертації з'ясовано, що когерентність є ключовою текстовою та дискурсивною категорією ідіодискурсу Ф. Кафки. Запропонована комплексна методика дослідження дозволила виявити та описати текстові та дискурсивні маркери когерентності ідіодискурсу Ф. Кафки.З'ясовано, що текстовими маркерами когерентності є фонетичні, морфолого-синтаксичні та лексико-семантичні прийомі і засоби, дискурсивними - композиційно-мовленнєві форми, в яких реалізовано різні наративні ситуації. Серед фонетичних маркерів когерентності нами виокремлено алітерацію, асонанс, ритмомелодику прози, вигуки та звуконаслідування. Морфолого-синтаксичними маркерами когерентності є авторські словоформи, особливий словопорядок та розташування частин речення, надвеликі синтаксичні полісиндетонічні і асиндетонічні конструкції. Лексико-семантичні текстові маркери когерентності - це звуження лексичного значення, синонімія, повтори лексем, тропи та фразеологізми. Ключові слова: ідіодискурс, дискурсивні маркери когерентності, композиційно-мовленнєві форми, невласне-пряме мовлення, текстові маркери когерентності, умовний спосіб.