Процюк Л. О. Поліморфізм гену серотонінових рецепторів (5-HTR2A) у хворих на ревматоїдний артрит: зв'язок з клінічними проявами та ефективністю лікування

English version

Дисертація на здобуття ступеня кандидата наук

Державний реєстраційний номер

0417U001717

Здобувач

Спеціальність

  • 14.01.12 - Ревматологія

07-04-2017

Спеціалізована вчена рада

Д 11.600.04

Донецький національний медичний університет

Анотація

Об'єкт дослідження - клініко-лабораторні та генетичні аспекти перебігу ревматоїдного артриту (РА); мета - на основі вивчення поліморфізму гену серотонінових рецепторів 5-HTR2A, його зв'язку з клінічним перебігом РА та ефективністю лікування розробити алгоритм персоніфікованої діагностичної тактики для виявлення груп хворих на РА з несприятливим перебігом захворювання, які потребують ранньої оптимізації лікувально-реабілітаційних заходів; методи - клініко-лабораторні, серологічні, генетичні, інструментальні, анкетування, статистичні; новизна та результати - уперше встановлено особливості розподілу поліморфних варіантів Т102С і А-1438-G гену серотонінового рецептора 5-HTR2A, а також вивчено розподіл цих генотипів залежно від статі у хворих на РА; шляхом вивчення особливостей клінічного перебігу РА у хворих з різними варіантами поліморфних ділянок встановлено наявність асоціативного зв'язку між гетерозиготним варіантом ТС поліморфізму Т102С гена та гомозиготними АА і GG генотипами поліморфізму A-1438-G гену з низкою клінічних проявів; вивчення ефективності лікування у хворих на РА з різними варіантами поліморфних ділянок промоторного регіону гену 5-HTR2A Т102С і A-1438-G виявило, що на ефективність лікування, працездатність і якість життя впливали: активність запального процесу, наявність тривожно-депресивних розладів, інтенсивність і виразність больового синдрому, а алель Т виступає предиктором резистентності до лікування; на основі вивчення поліморфізму гену серотонінових рецепторів 5-HTR2A, його зв'язку з клінічним перебігом РА, інтенсивністю больового синдрому, особливостями психічного і особистісно-психологічного стану хворих та ефективністю лікування розроблено алгоритм персоніфікованої діагностичної тактики для виявлення груп хворих на РА з несприятливим перебігом захворювання, які потребують ранньої оптимізації лікувально-реабілітаційних заходів; впроваджено - у лікувальну практику ревматологічних відділень обласної клінічної лікарні ім. М. І. Пирогова м. Вінниця та обласної клінічної лікарні м. Кропивницький, поліклінічних відділень обласних лікарень м. Вінниця та м. Кропивницький, КЗ "Амбулаторія загальної практики-сімейної медицини" м. Кропивницький та Яблунівської амбулаторії загальної практики - сімейної медицини Білоцерківського району, загально-терапевтичного відділення міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги м. Вінниця, а також в педагогічний процес Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова; галузь використання - лікувально-діагностичний процес ревматологічних, терапевтичних, неврологічних відділень, науковий і педагогічний процеси кафедр терапевтичного профілю медичних навчальних закладів.

Файли

Схожі дисертації

0421U104012

Мікукстс Вікторія Янісівна

Синдром ендогенно-екзогенної інтоксикації при системній склеродермії: перебіг і патогенез (клініко-експериментальне дослідження)

0421U103293

Приткова Ганна Вадимівна

Клініко-патогенетична роль змін цитокінового профілю у формуванні доклінічних ознак ураження нирок у хворих на ранній ревматоїдний артрит, можливості фармакологічної корекції

0421U101023

Петелицька Любов Богданівна

Удосконалення діагностики і прогнозування перебігу вузликового поліартеріїту та АНЦА-асоційованих системних васкулітів на основі вивчення особливостей клінічних проявів, імунобіохімічних маркерів запалення та ураження судинної стінки

0421U100333

Іваник Оксана Семенівна

10-річна ймовірність остеопоротичних переломів, мінеральна щільність та якість кісткової тканини, показники тілобудови, рівень вітаміну D в жінок у постменопаузальному періоді з та без ревматоїдного артриту

0519U001180

Джус Марта Борисівна

Клініко-патогенетичне обґрунтування ведення хворих на ювенільний ревматоїдний артрит від підліткового до дорослого віку.