Олійник Т. В. Оптимізація діагностики та лікування ішемічної хвороби серця, коморбідної з гіпотиреозом, на підставі визначення клініко-патогенетичної ролі нейрогуморальних та імунозапальних порушень

Дисертація присвячена удосконаленню підходів до діагностики та лікування ішемічної хвороби серця (ІХС), коморбідної з гіпотиреозом, на підставі визначення клініко-патогенетичної ролі нейрогуморальних та імунозапальних порушень. Встановлено, що у хворих на ІХС, коморбідну з гіпотиреозом, має місце вірогідно більша вираженість ішемічних і вегетативних змін міокарда, проявів його електричної нестабільності і кардіального ремоделювання на тлі інтенсифікації процесів системного запалення та ендотеліальної дисфункції. На підставі кореляційного і регресійного аналізів побудовано когнітивну модель взаємозв'язків маркерів системного запалення та ендотеліальної дисфункції з індикаторами кардіального ремоделювання, ектопічної активності серця, ішемічними і вегетативними порушеннями залежно від функціонального стану щитоподібної залози, де рівень Т4 вільного виступив зв'язуючою ланкою. Доведено, що застосування кверцетину на тлі базисної терапії у хворих на ІХС і гіпотиреоз супроводжується вірогідним зниженням індексу жорсткості міокарда, покращенням показників діастолічної функції лівого шлуночка, зменшенням вираженості ішемії міокарда та аритмічних ускладнень, зниженням активності системного запалення і проявів ендотеліальної дисфункції.