Твердохліб Т. О. Прогнозування перебігу реактивних артритів у дітей в залежності від місцевого імунітету та мікрофлори кишечника

У дисертаційній роботі представлено нове вирішення питань прогнозування перебігу реактивних артритів у дітей. Установлено, що на перебіг РеА впливає мікрофлора кишечнику, яка визначає характер імунологічної реактивності. На підставі вивчення анамнезу встановлені фактори ризику, які впливають на формування біоплівки товстого кишечнику в пре- і постнатальному періоді (26,0% матерів мали запальні гінекологічні захворювання, у 29,3% розродження було шляхом кесаревого розтину, у 40,0% була загроза переривання вагітності. 66,0% дітей знаходилися на штучному та ранньому змішаному вигодовуванні). У гострому періоді у всіх (100%) хворих на РеА установлені порушення кишкового мікробіоценозу. ІІ ступінь дисбіозу визначений у 62,5%, а І ступінь - у 37,5% хворих. Через 9-12 місяців від початку захворювання І ступінь дисбіозу виявлено у 67,5%, а ІІ ступінь - у 32,5% хворих, який частіше відзначався в дітей із рецидивуючим і затяжним перебігом РеА. Установлено, що гострий перебіг РеА в дітей характеризується змінами імунологічного гомеостазу у вигляді зниження відносного вмісту CD8, CD25 і підвищення рівня CD21, ІЛ-6, фагоцитарного числа, спонтанного НСТ-тесту. У дітей із рецидивуючим і затяжним перебігом РеА відзначається вірогідне підвищення рівня sIgA, порівняно з групою у фазі реконвалесценції. Дослідження вмісту лізоциму в сироватці крові хворих на РеА в гострому періоді показало значний його дефіцит, порівняно з нормативом. Виявлений тісний зворотний зв'язок зі ступенем дисбіозу. Через 9-12 місяців від початку захворювання відзначена нормалізація рівня лізоциму. Під час зіставлення його значень у дітей в періоді реконвалесценції і у хворих із затяжним та рецидивуючим перебігом РеА встановлено, що в останніх було достовірне зниження вмісту лізоциму. Найбільшої прогностичної значущості мають рівень лізоциму в сироватці крові, sIgA у слині, показники Т-, В-системи імунітету, фагоцитарної функції. Розроблений прогностичний алгоритм і математична модель дає можливість клініцисту з надійністю 95% і 90,9% прогнозувати результати РеА, що дозволить індивідуалізувати призначення лікувально-реабілітаційних заходів і підвищити, таким чином, ефективність лікування і диспансеризацію даної категорії хворих.