Вороніна М. О. Особливості трактування євангельських сюжетів у французькій ораторії другої половини XIX ст. крізь призму історії жанру ("Дитинство Христа" Г. Берліоза та "Марія Магдалина" Ж. Массне)

У дисертації розглядаються питання становлення та розвитку ораторії у Франції та пропонується визначення особливостей суто французького різновиду жанру. Процес становлення ораторії у Франції показаний у нерозривному зв’язку з історико-культурним та соціально-політичним контекстом кожної епохи. Центральні, аналітичні розділи дисертації присвячені творам, маловідомим у вітчизняному музичному просторі (з практичної та дослідницької точок зору). Водночас, у зарубіжному музикознавстві вони здобули висвітлення, позначене низкою стереотипних уявлень. «Священна трилогія» Г. Берліоза «Дитинство Христа» та «священна драма» Ж. Массне «Марія Магдалина розглядаються з погляду принципів роботи з євангельським сюжетом на новому етапі розвитку жанру ораторії у XIX ст. Виявлена в процесі дослідження багатошаровість різдвяної та страсної тем завдячує широкому спектру джерел лібрето, а своєрідність їх прочитання пов’язана зі специфікою творчого методу кожного композитора (монтажний принцип у випадку Г.Берліоза, синтезуючі тенденції, притаманні Ж. Массне). Актуальність та новизна роботи зумовлені необхідністю введення до вітчизняного наукового обігу інформації щодо ораторіальних концепцій Г. Берліоза та Ж. Массне як важливих віх на шляху розвитку жанру у Франції, а також можливістю оновлення уявлення про динаміку розвитку творчості Г. Берліоза, про її вплив на композиторів молодшого покоління та творчі і біографічні зв’язки між Г. Берліозом і Ж. Массне.