Сабадаш М. Є. Прогностичні фактори ускладнень після консервативного, малоінвазивного та оперативного лікування закритої травми нирки.

English version

Дисертація на здобуття ступеня кандидата наук

Державний реєстраційний номер

0417U002621

Здобувач

Спеціальність

  • 14.01.06 - Урологія

27-06-2017

Спеціалізована вчена рада

Д 26.615.01

Анотація

Дисертація присвячена аспектам визначення оптимальної тактики лікування у хворих із закритою травмою нирки. В роботі проведено аналіз 301 пацієнта із закритою ізольованою травмою нирки. Усіх досліджуваних хворих було розподілено на 2 групи - основну (n = 171) та контрольну (n = 130). Контрольну групу складали хворі, проліковані з 1989 по 2003 рр., ефективність лікування яких була проаналізована ретроспективно, а основну групу - хворі з ЗТН, проліковані з 2004 по 2014 рр., ефективність лікування яких була проаналізована проспективно, в цю групу було включено 21 пацієнта яким проводився сеанс ангіографії з суперселективною емболізацією.На основі порівняльного аналізу результатів лікування хворих з вищезазначених груп встановлено високу ефективність консервативного та малоінвазивного лікування з пацієнтів І-ІV ступенем закритої травми нирки. Встановлено, що використання максимального консервативного підходу до лікування пацієнтів із закритою травмою нирки, який був застосований до пацієнтів основної групи зменшив кількість нефректомій з 15,38 % до 2,92 %, порівняно з контрольною групою, p < 0,05. Визначено, що технічний успіх проведення ангіографії з суперселективною емболізацією складає 90,2 %.Ускладнення у пізньому посттравматичному періоді При консервативному лікуванні закритих травм нирок ІІ-ІІІ ст. важкості, в гемодинамічно стабільних пацієнтів, зустрічаються рідше (2,42 %; ІІІ ст. - 4,84 %) ніж після виконання органозберігаючих операцій (12,5 %) та носять легкий характер (7,26 vs 12,5 %, p > 0,05). На підставі багатофакторного аналізу прогностичними чинниками негайного оперативного лікування з ймовірністю 95 % і вище є: нестабільна гемодинаміка яка не коригується консервативними методами лікування (р = 0,003); показаннями до проведення суперселективної емболізації: рівень гемоглобіну при поступленні (р = 0,041), наростаюча заочеревинна гематома (р < 0,001), переливання гемотрансфузійних середників (р < 0,001); успішного консервативного лікування: І та ІІ ступінь травми нирки (р = 0,043).Таким чином, застосування алгоритму максимально консервативного лікування та ангіографії з суперселективною емболізацією є пріоритетними методиками лікування пацієнтів із закритою травмою нирки за виключенням випадків з протипоказами.

Файли

Схожі дисертації