Онуфрів Я. О. Композиційні основи ландшафтно-просторової організації гірськолижних комплексів (на прикладі Українських Карпат)

Мета дослідження: розробити композиційні основи ландшафтно-просторової організації гірськолижних комплексів. Об'єкт дослідження - гірськолижні комплекси на території Карпат. Предмет дослідження - ландшафтно-просторова композиція гірськолижних комплексів. Межі дослідження - гірські ландшафти Карпат. Детальніше дослідження проведено на вибраних наявних гірськолижних комплексах Українських Карпат. Дослідження проведено з використанням таких загальнонаукових методів: контент-аналіз та систематизація наукових, методичних, нормативних літературних джерел і проектних матеріалів; метод факторного аналізу та типологічної класифікації; натурні обстеження та фотофіксація гірськолижних комплексів; соціологічне опитування населення стосовно якості ландшафтно-просторової організації гірськолижних комплексів; аналіз соціологічних даних; історичний аналіз; SWOT-аналіз; метод абстрагування і конкретизації. Також у дослідженні використано такі спеціалізовані методи: комп'ютерне моделювання за допомогою GIS та CAD-програм, природно-ландшафтна систематизація та ін. Для аналізу та оцінки ландшафтно-просторової композиції гірськолижних комплексів застосовано метод композиційно-морфологічного аналізу; графо-аналітичний метод; часопросторовий аналіз гірськолижного комплексу за допомогою методу "кривої вражень". Наукова новизна одержаних результатів: - уточнено трактування терміна "гірськолижний комплекс" та виділено основні елементи композиційної структури комплекса; - удосконалено методику аналізу ландшафтно-просторової композиції гірськолижних комплексів; - визначено основні композиційні моделі гірськолижних комплексів у Карпатах та з'ясовано їхній просторовий зв'язок із природним ландшафтом; - сформовано прийоми ландшафтно-просторової організації гірськолижних комплексів засобами архітектурної композиції; - розроблено рекомендації щодо ландшафтно-просторової організації та композиції гірськолижних комплексів, які базуються на середовищному підході. Отримані в дисертаційній роботі теоретичні і практичні результати доцільно використовувати: - при розробці нормативних документів для проектування й планування рекреаційних територій та об'єктів; - при створенні навчальних програм в архітектурно-технічних, архітектурно-художніх та природничих вищих навчальних закладах освіти; - у подальших дослідженнях науковців у галузях архітектури та містобудування.