Данченко М. М. Зміни протеому насіння в умовах чорнобильської зони відчуження

У дисертації показано різну акумуляцію дозоформуючих радіонуклідів насінням сої та льону, вирощеним на грунтах зони відчуження Чорнобильської атомної електростанції. Оцінено накопичену дозу опромінення, яку отримали вивчені рослини протягом вегетації та виміряно морфологічні характеристики їх насіння. В роботі використано кількісну пошукову протеоміку (двовимірний гель електрофорез у поєднанні з тандемною мас-спектрометрією), щоб показати участь білків рослин у стрес-реакції на вплив малих доз. Розроблено модель онтогенетичної відповіді рослин на хронічне опромінення. Показано, що характерним для сої було коригування балансу запасних білків опосередковане транспортерами, а унікальним для льону - модифікований сигналінг із впливом на алармони та зворотне фосфорилювання. У свою чергу, універсальні реакції включали перенаправлення первинного метаболізму (завдяки мультифункціональним ензимам гліколізу) на синтез гліцин бетаїну, фітохелатинів і дегідринів, а також підвищену активність експресії генів із наслідками на синтез і пакування білків. Ключові слова: хронічне опромінення, радіонуклідне забруднення, Glycine max, Linum usitatissimum, пошукова протеоміка, двовимірний гель електрофорез, перенаправлення первинного метаболізму.