Cорока О. С. Конституційне право людини на вільний розвиток своєї особистості: проблеми забезпечення у контексті світового досвіду

Дисертацію присвячено дослідженню поняття та конституційно-правового механізму забезпечення права людини на розвиток своєї особистості. Комплексно розглянуто витоки теорії права людини на розвиток, уперше дано авторське визначення поняття права людини на розвиток своєї особистості, під яким пропонується розуміти невід'ємні від особистості й гарантовані законодавством реальні можливості людини реалізовувати власний потенціал у ході активної, вільної й конструктивної участі і сприяння у створенні та укріпленні справедливого й рівноправного миру й безпеки, у всеохоплюючому економічному, політичному, соціальному й культурному розвитку і справедливому розподілі створюваних у його ході благ, у забезпеченні охорони навколишнього середовища з метою задоволення власних потреб та в інтересах усіх, в тому числі й майбутніх поколінь, без будь-якої дискримінації за ознаками статі, етнічної належності, культури, релігії, економічного чи іншого статусу тощо. Обґрунтовується авторська позиція щодо змісту права людини на розвиток, що розкривається через концептуальне поняття "розвиток людини" та нормативне - "право на розвиток". Визначається нормативне поняття права людини на розвиток, яке включає: право на участь, право на сприяння, право на користування результатами розвитку. Вирішується теоретична проблема з'ясування місця права людини на розвиток у системі інших прав людини, аналізуються гарантії, соціально-економічні та інші передумови забезпечення права на розвиток. Досліджуються інституціональні механізми забезпечення права людини на розвиток на міжнародному та національному рівнях. Визначаються головні проблеми конституційно-правового забезпечення права людини на розвиток в Україні.