Шляхтич С. Л. Оптимізація лікування дифузного токсичного зоба на підставі клініко-імунологічних особливостей перебігу захворювання

Об’єкт дослідження: дифузний токсичний зоб у хворих в процесі медикаментозного та хірургічного лікування. Мета дослідження: оптимізувати лікування дифузного токсичного зоба (ДТЗ) шляхом вдосконалення алгоритму лікувального процесу на підставі клініко-імунологічних особливостей перебігу захворювання та застосування нових підходів до хірургічного втручання. Методи дослідження та апаратура: загальноклінічні, інструментальні, імуноферментні, радіоімунологічні та статистичні; апарат УЗД «TOSHIBA» SSA-580A, «ULTIMA» PA, апарат для електрозварювання біологічних тканин ЕК-300М1. Теоретичні і практичні результати: доповнені наукові дані щодо характеру змін імунологічних показників, а саме антитіл до тиреопероксидази (АТПО) та антитіл до рецептору ТТГ (АТ рТТГ) у процесі медикаментозного лікування ДТЗ та визначено взаємозв’язок між кількісною величиною титра АТ рТТГ і перебігом захворювання в залежності від його тривалості. Отримані автором результати дозволили розробити та впровадити алгоритм лікування хворих на ДТЗ з урахуванням імунологічних показників. Розроблено способи хірургічного лікування ДТЗ, які включають тиреоїдектомію з використанням техніки електрозварювання біологічних тканин, які дозволяють уникнути післяопераційних рецидивів, суттєво скоротити час хірургічного втручання та рівень інтраопераційної крововтрати. Новизна: на підставі комплексного аналізу гормональних, імунологічних, ультразвукових показників вперше в Україні розроблений стандартизований підхід щодо вибору адекватної тактики медикаментозного та хірургічного лікування ДТЗ, який дозволяє мінімізувати ризики розвитку ускладнень та рецидивів. Доведено ефективність застосування методу електрозварювання біологічних тканин, як методу гемостазу при виконанні операцій з приводу ДТЗ, оскільки він має значні переваги порівняно з традиційним лігатурним способом. Ступінь впровадження: результати дослідження впроваджено в клінічну роботу ІЕОР, Київського міського центру ендокринної хірургії та відділення загальної хірургії КМКЛ №3. Отримано патенти № 201106582; № 201611037, № 201006489. Галузі використання: ендокринологія, хірургія.