Об’єкт дослідження: кардіоцеребральні порушення у хворих церебральним атеросклерозом (ЦА) 1-3-ї стадій залежно від наявності цукрового діабету 2 типу (ЦД2). Мета: визначення взаємозв’язків і клініко-діагностичних особливостей кардіоцеребральних порушень у хворих на ЦД2 з ЦА, удосконалення діагностики, методів лікування та встановлення можливих ймовірних патогенечних чинників прогресування ЦА в хворих залежно від наявності порушень вуглеводного обміну на підставі комплексного аналізу структурно-функціонального стану серця, екстра- та інтракраніальних артерій, системної та мозкової гемодинаміки, варіативності серцевого ритму, нейропсихологічного статусу, довжини теломер, активності теломерази, ліпідного спектру та маркерів оксидативного стресу. Методи дослідження та апаратура: загальноклінічні, антропометричні, біохімічні, інструментальні, нейропсихологічні, спектрофотометричні, мультиплексна кількісна полімеразна ланцюгова реакція в реальному часі, статистичні -параметричні та непараметричні; Томограф «Siemens» (Німеччина), прилад «Philips EnVisor», УЗД-апарат Aplio 300 (Toshiba, Японія). Теоретичні і практичні результати: в роботі вперше довели доцільність проведення комплексного дослідження хворих на ЦД2 на різних стадіях ЦА, а саме застосування ехокардіографії, ультразвукового дослідження судин голови та шиї, проведення ВРС і визначення довжини теломер, активності теломерази та маркерів оксидативного стресу. На підставі отриманих результатів розширено уявлення про особливості формування кардіоцеребральних порушень, удосконалено діагностику та лікування, встановлено предиктори прогресування ЦА 1-3-ї стадій у хворих на ЦД2. Розуміння особливостей кардіоцеребральних відносин у хворих на ЦД2 дозволить поліпшити якість і об’єктивність їх діагностики і лікування, а також попередити кардіоваскулярні ускладнення. Доведений позитивний вплив цитиколіну на клініко-неврологічний стан, нейропсихологічні функції, церебральний кровообіг і ВРС серця дає підставу рекомендувати включення даного препарату в схему комплексного лікування хворих із ЦА 1-2-ї стадій і ЦД2 у дозі 500 мг 2 рази на день впродовж 3-х місяців. Новизна: в роботі вперше проведено комплексне дослідження структурно-функціонального стану серця, екстра- та інтракраніальних артерій, системної та мозкової гемодинаміки, варіативності серцевого ритму, особливостей довжини теломер та активності теломерази, маркерів оксидативного стресу, оцінено когнітивний статус у хворих із ЦА 1-3-ї стадій залежно від наявності порушень вуглеводного обміну різного ступеня. Доведено, що ЦА 3-ї стадії у хворих на ЦД2 супроводжується значним зниженням показників антиоксидантного захисту та розвитком атерогенної дисліпідемії на тлі вкорочення довжини теломер і нижчого рівня фізичної активності порівняно з пацієнтами із ЦА 3 стадії без ЦД. Встановлено наявність морфофункціональних змін серця та судин, а також варіабельність ритму серця (ВРС) у хворих на ЦД2 і без ЦД2 із ЦА 3-ї стадії залежно від півкульної локалізації ішемічного осередку. Встановлено, що у пацієнтів з предіабетом і ЦА порівняно з пацієнтами без порушень вуглеводного обміну був втричі меншим рівень фізичної активності. Доведено, що для хворих на ЦД2 із ЦА з помірними когнітивними порушеннями характерними є короткі теломери, більш виражена ситуативна тривога та потовщення комплексу інтима-медіа сонних артерій. Науково обгрунтовано необхідність визначення структурно-функціонального стану серця та судин, ВРС, маркерів оксидативного стресу, ліпідограми та нейропсихологічного тестування з метою прогнозування розвитку порушення кардіоцеребральних взаємозв’язків у хворих на ЦД» із ЦА 1-3-ї стадій. Ступінь впровадження: отримані результати дослідження впроваджено в практику системи охорони здоров’я України. Галузі використання: ендокринологія
