Єфіменко Т. І. Роль гормональних та гемодинамічних порушень в розвитку артеріальної гіпертензії у осіб середнього віку із ожирінням.

Дисертаційна робота присвячена актуальному питанню ендокринології, яке полягає у поглибленні сучасного наукового уявлення щодо асоціативного патерну гормональних, гемодинамічних та запальних порушень в ґенезі артеріальної гіпертензії (АГ) на тлі ожиріння (ОЖ) у представників української популяції середнього віку для підвищення ефективності профілактики цієї сполученої патології у даної категорії населення. Отримано пріоритетні дані відносно особливостей рідинних секторів тіла у осіб середнього віку із ОЖ та АГ: показано, що у цієї категорії населення існує комплексність прямих зв’язків між абсолютним накопиченням загальної води, загальної, внутрішньоклітинної, інтерстиціальної рідини та зростанням активної клітинної маси тіла, а також рівнями систолічного та діастолічного артеріального тисків, об’єму циркулюючої крові в організмі, але вони є досить слабкими. Показано, що додаткове накопичення води та рідини в організмі не є домінуючим фактором щодо розвитку АГ у осіб середнього віку. Зареєстровано, що зв’язки між рівнями ренін- і альдостеронемії та ступенем інсулін- та лептинемії, виразністю хронічного запалення низької інтенсивності, ступенем чутливості периферичних тканин до інсуліну у осіб середнього віку – представників української популяції – є високо вірогідними, прямими, помірної сили. Показано, що поєднання ОЖ із АГ – фактор, який обумовлює додаткове зростання загального периферичного судинного опору. Отримано додаткові докази провідної ролі вісцерального ОЖ у розвитку АГ, але й отримано дані, які свідчать про можливий вплив глютеофеморального жирового депо на розвиток діастолічної АГ. Визначено, що рівень сироваткового кластерину можна вважати маркером ризику розвитку АГ у представників української популяції із ОЖ. Встановлено, що детермінуючим фактором щодо розвитку АГ у представників української популяції середнього віку із ОЖ є виразність хронічного запалення низької інтенсивності на тлі однакового ступеня інсулінорезистентності, лептин- та ренінемії, загального периферичного судинного опору – що відрізняє (згідно з проведеним дискримінантним аналізом) гормонально-гемодинамічний патерн пацієнтів із сполученою патологією ОЖ та АГ від нормотензивних осіб з ОЖ. Визначений оптимальний підхід до комплексного обстеження осіб середнього віку щодо можливості раннього виявлення та прогнозування АГ при наявності ОЖ, а саме: сукупного визначення рівнів циркулюючого кластерину, реніну, альдостерону, лептину, інсуліну, НОМА-IR, відносної жирової маси, систолічного артеріального тиску, об’єму циркулюючої крові, ударного індексу, загального периферичного судинного опору. За допомогою методів дискримінантного аналізу створено методи прогнозування розвитку АГ у населення середнього віку із ОЖ, які характеризуються достатньою чутливістю, специфічністю і точністю.