Бобрик Н. В. Клініко-епідеміологічна характеристика розсіяного склерозу у Волинській області

English version

Дисертація на здобуття ступеня кандидата наук

Державний реєстраційний номер

0417U004548

Здобувач

Спеціальність

  • 14.01.15 - Нервові хвороби

30-11-2017

Спеціалізована вчена рада

Д 26.613.01

Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика

Анотація

На основі результатів комплексного клініко-неврологічного обстеження хворих на РС та епідеміологічного дослідження з використанням даних реєстру центру РС Волинської обласної клінічної лікарні (825 пацієнтів) вивчені особливості хвороби у Волинській області. Встановлено, що для районів з високою поширеністю РС характерні більша кількість джерел антропогенного забруднення, менша площа лісових насаджень (r= -0,48, p<0,05), вища щільність населення (r=0,33, p<0,05), краща забезпеченість невропатологами ( r=0,38, p<0,05). Середній вік початку захворювання становить 30,14±9,22 років. Визначено розподіл хворих за типами перебігу РС: РРРС - 13,3%, РПРС - 56%, ВПРС та ППРС 13,5% та 17,7% відповідно. Ремітивний перебіг РС поєднується з більш раннім початком хвороби, молодшим віком пацієнтів (p<0,05). Доведено, що серед хворих на РС у Волинській області переважають жінки, незалежно від типу перебігу, у всіх районах, вікових групах. Гендерний показник складає 1,9:1. Визначені супутні захворювання характерні для хворих на РС у Волинській області: патологія ШКТ (гастро-езофагальний рефлюкс, виразкова хвороба шлунку і дванадцятипалої кишки, гастрит, дуоденіт, диспепсія), сечокам'яна хвороба, радикулопатії, доброякісні новоутвори яйників, хвороби молочної залози, анкілозуючий спондиліт. Для пацієнтів з коморбідними захворюваннями характерні старший вік пацієнта та пізніший вік дебюту РС (p<0,05). Встановлені фактори ризику РС у Волинській області: антропогенне забруднення, місяць народження, походження матері з Волині, старший вік батьків при народженні суб'єкта, народження третьою дитиною і більше, коротший час грудного вигодовування, коротший час перебування на свіжому повітрі, обмежене вживання в раціон фруктів, овочів, ягід, телятини, круп, наявність хронічного стресу в житті (p<0,05). Доведено, що захисними факторами є інфікованість H.pylori, імунізація вакциною АКДП та БЦЖ, перенесені в дитинстві краснуха та вітряна віспа (p<0,05). Доведено, що середній вік, вік початку хвороби та встановлення діагнозу у самотніх та бездітних пацієнтів є молодшим (p<0,05). Базуючись на результатах показників EDSS та MSFC (105 хворих) встановлено, що ступінь прогресування неврологічного дефіциту у хворих на РС поєднується з старшим віком, більш пізнім початком хвороби та її діагностуванням (p<0,05). Доведено наявність достовірного позитивного ефекту імуномодифікуючої терапії на сповільнення розвитку неврологічного дефіциту вже через 12 місяців спостереження.

Файли

Схожі дисертації

0524U000067

Таряник Катерина Анатоліївна

Оптимізація діагностичних та лікувальних підходів різних форм хвороби Паркінсона

0424U000014

Чиняк Ольга Сергіївна

Діагностична значущість деяких інтерлейкінів у диференціальній діагностиці вікозалежних деменцій

0523U100232

Фломін Юрій Володимирович

Динаміка та ступінь відновлення пацієнтів з церебральним інсультом при лікуванні в інтегрованому інсультному блоці у різні періоди захворювання

0523U100217

Говбах Ірина Олександрівна

Клініко-експериментальне дослідження корекції функціональних порушень при спадковій моторно-сенсорній нейропатії 1А типу

0522U100121

Маньковський Дмитро Станіславович

Пацієнт-орієнтована стратегія неврологічного супроводу кардіохірургічних хворих з гіпоксично-ішемічними ураженнями головного мозку (клінічний патоморфоз, фактори ризику, критерії діагностики та прогнозу).