Прядко Ю. М. Особливості формування зернової продуктивності пшениці озимої з використанням сидеральних культур в умовах північного Степу України

Об’єкт дослідження – процеси росту та розвитку рослин пшениці озимої та закономірності формування врожайності і якості зерна залежно від використання сидеральних культур. Мета - вивчити особливості формування зернової продуктивності пшениці озимої при використанні озимих капустяних та бобових культур (ріпак, гірчиця та вика) як сидератів. Наукові методи аналізу і синтезу: польового, експерименту, лабораторний, порівняльний, гіпотез, моделювання, статистичний та розрахунковий методи. Результат - визначено оптимальний рівень мінерального живлення та строки сівби пшениці озимої при її вирощуванні після сидеральних культур. Доведено, що при вирощуванні пшениці озимої після ріпаку, гірчиці та вики озимих на сидерат найвищу урожайність, відповідно, 6,27; 6,06 та 6,31 т/га, а також рівень рентабельності виробництва – 155,2; 147,7 та 156,5% забезпечує сівба в середині третьої декади вересня (25–28 вересня) з внесенням мінерального добрива N30P30K30. Новизна - розроблені агротехнічні прийоми вирощування пшениці озимої на зерно після озимих капустяних та бобових культур, як сидератів; з'ясована їх роль у формуванні зернової продуктивності культури порівняно з чорним паром в умовах північного Степу України. Галузь – сільське господарство.