Євтушенко Д. В. Оптимізація програми хірургічного лікування ускладнень холелітіазу.

Робота базується на аналізі результатів хірургічного лікування 184 хворих з ускладненнями холелітіазу. Виявлено, що при збільшенні тривалості жовтяниці від 7 до 30 діб у печінці посилюються зміни альтеративного, запального та склеротичного характеру, зростають явища внутрішньоклітинного та внутрішньокапілярного холестазу, що супроводжується формуванням жовчних тромбів; достовірно зменшується відносний об'єм гепатоцитів, зростає об'єм сполучної тканини, підвищується стромально-паренхіматозний індекс. Уточнено наукові дані про те, що при холедохолітіазі, ускладненому обтураційною жовтяницею, у 33,7 % хворих розвивається гострий холангіт першого - 53,3 %, другого - 41,9 %, третього (тяжкого) ступеня - 4,8 % за критеріями Tokyo Guidelines 2013 з субкомпенсацією або декомпенсацією функції щонайменше однієї системи організму у 46,7% хворих. Вираженість запальної реакції крові при холангіті відображає зростання гематологічних індексів: нейтрофільно- лімфоцитарного індексу, лейкоцитарного індексу інтоксикації та показника інтоксикації. З переходом від першого типу синдрому Міріззі до п'ятого збільшується ступінь локальних морфологічних змін у системі печінка - жовчний міхур - жовчна протока - 12-пала кишка, що характеризується порушенням анатомії та цілісності структур даної зони, розвитком холецистобіліарної або холецистодигестивної нориць. Хірургічна корекція патологічного процесу є індивідуалізованою і можлива шляхом видалення жовчного міхура або його субтотальної резекції з пластичним закриттям нориці гепатикохоледоха різними способами, зовнішнім дренажем жовчної протоки або формуванням гепатикоєюноанастомозу за Ру в нашій модифікації. На підставі отриманих даних запропоновано та впроваджено в практику визначення гематологічного індексу "Показник інтоксикації" та новий спосіб формування гепатикоєюноанастомозу. Індивідуалізовано методику хірургічних втручань при розвитку синдрому Міріззі з урахуванням локальних анатомічних змін.