Дисертація присвячена науковому обґрунтуванню, розробці та впровадженню моделі раннього виявлення і первинної профілактики хвороб системи кровообігу як складової надання медичної допомоги на первинному рівні. Запропонована модель базується на міжрівневій (популяційний, груповий та індивідуальний) інтеграції зусиль щодо раннього виявлення факторів ризику хвороб системи кровообігу і первинної профілактики цієї групи хвороб шляхом своєчасної модифікації способу життя (усунення шкідливого впливу модифікованих факторів ризику). Ресурсами запропонованої моделі міжсекторальної співпраці стали органи місцевого самоврядування, місцеві засоби масової інформації, департамент управління охороною здоров'я при Полтавській ОДА, ЦПМСД, лікарі ЗПСМ та особи, прирівняні до них, ФПО ВДНЗУ "УМСА". Основні цілі: імплементація національного плану профілактики ХСК на регіональному рівні; покращення інформованості населення щодо ФР ХСК та основ первинної профілактики ХСК; оцінка доступності, ефективності та якості первинної профілактики ХСК; навчання ЛЗПСМ алгоритму дії щодо раннього виявлення та первинної профілактики ХСК та надання пацієнтам інформації про шляхи модифікації способу життя і первинної профілактики ХСК. Основними компонентами дій, які виконуються в міжгалузевій стратегії, стали: комунікація (ріст обізнаності про ЗСЖ, небезпеку ФР: заходи і соціальна реклама в засобах масової інформації та на телерадіокомпаніях, розповсюдження інформаційних бюлетенів і пам'яток); освіта (забезпечувати підвищення рівня знань серед різних груп населення України щодо важливості здорового харчування, дотримання режиму фізичної активності, запобігання шкідливим звичкам тощо); політика (створення нормативно-правової бази щодо ЗСЖ з урахуванням регіональних особливостей населення); навколишнє середовище (зміна середовища з метою досягнення умов доступності ЗСЖ для всіх верств населення за рахунок виконання законопроектів щодо алкоголю, тютюну і здорового харчування; формування громадських організацій та груп підтримки ЗСЖ; виконання алгоритму дій на прийомі та при відвідуванні вдома пацієнтів із будь-якою патологією щодо первинної профілактики ХСК тощо). Наслідками запропонованих дій мають стати: встановлення партнерства та співпраці між галузями, скринінг і контроль ФР на первинній ланці, проведення адекватного лікування або модифікація способу життя, виконання алгоритму дій на прийомі пацієнтів із будь-якою патологією щодо первинної профілактики ХСК; своєчасне та всеохопне взяття на диспансерний облік пацієнтів із ХСК або ФР ХСК, створення громадських організацій, груп підтримки ЗСЖ; усвідомлення необхідності проведення первинної профілактики, доступність первинної профілактики на первинному рівні. Віддаленими наслідками цих дій мають стати: зниження рівня інвалідності, пов'язаної із ХСК та серцево-судинними подіями; зниження смертності від ХСК і серцево-судинних подій; підвищення рівня виживання після серцево-судинних подій та зменшення кількості повторних інфарктів.
