Козачок О. Л. Оптимізація умов живлення сої за ресурсозберігаючої технології вирощування в Лівобережному Лісостепу України

English version

Дисертація на здобуття ступеня кандидата наук

Державний реєстраційний номер

0417U006013

Здобувач

Спеціальність

  • 06.01.04 - Агрохімія

10-11-2017

Спеціалізована вчена рада

Д 26.004.04

Національний університет біоресурсів і природокористування України

Анотація

Застосування ресурсозберігаючих технологій обумовлює покращення поживного режиму ґрунту. Проте, погіршення фізичних характеристик, а саме щільності, негативно позначається на умовах росту та розвитку рослин сої. На ділянках із ресурсозберігаючими технологіями через більш ущільнений верхній кореневмісний шар, рослини відставали у рості та формували меншу вегетативну масу порівняно з оранкою. Так, їх висота у фазу гілкування за оранки становила 37,4 см, що на 9,50 % більше ніж за щілювання, на 10,2 % – за мінімальний обробіток та на 25,2 % – за пряму сівбу. Менш інтенсивне формування вегетативної маси у фазу формування бобів за ресурсозберігаючих обробітків ґрунту негативно впливало на листковий індекс та накопичення сухої речовини. За вищезазначених технологій врожайність сої була нижчою порівняно із традиційним способом обробітку ґрунту. Так, за щілювання вона зменшилася на 0,58 т/га, за мінімального обробітку – на 0,36 т/га, за прямої сівби – на 0,72 т/га. Внесення азотних добрив на фоні P60K60 за ресурсозберігаючих технологій обробітку ґрунту знижує негативний вплив ущільнення та сприяє оптимізації ростових процесів рослин сої. Так, у варіанті з N60P60K60 (фаза формування бобів) були найвищими висота та листовий індекс рослин. Відповідно за щілювання вони були більшими на 11,8 см і 0,89 одиниці, за мінімального обробітку – 9,20 см і 1,16 одиниці, за прямої сівби – 9,50 см і 0,83 одиниці порівняно до P60K60 (контроль). Слід зазначити позитивний вплив на показники позакореневого підживлення мікродобривом «РОСТОК» Бобові. Азотні добрива на фоні фосфорно-калійних підвищували вміст мінерального азоту в ґрунті, а також стимулювали засвоювання фосфору та калію рослинами. Так, у період від фази гілкування до формування бобів уміст рухомого фосфору у варіантах із нормами N20–N80 на фоні Р60К60 за оранки зменшився на 1,00–31,0 мг/кг, за щілювання – на 12,0–30,0 мг/кг, за мінімального обробітку – на 3,00–10,0 мг/кг, за прямої сівби – на 11,0–18,0 мг/кг порівняно до контролю. Вміст обмінного калію у вищезазначених варіантах за оранки зменшився на 2,00–12,0 мг/кг, за щілювання – на 12,0–17,0 мг/кг, за мінімального обробітку – на 6,00–8,00 мг/кг, за прямої сівби – на 4,00–9,00 мг/кг. Таким чином, внесення N60P60K60 та проведення позакореневого підживлення (фаза гілкування) мікродобривом «РОСТОК» Бобові (3 л/га) обумовлювало підвищення врожаю за оранки на 1,15 т/га, за щілювання – на 0,88 т/га, за мінімального обробітку – на 1,06 т/га та за прямої сівби – на 1,12 т/га відносно контролю (Р60К60).

Файли

Схожі дисертації

0421U102157

Ніконенко Вячеслав Миколайович

Оптимізація норм мінеральних добрив під пшеницю озиму залежно від рівня родючості чорнозему типового Лівобережного Лісостепу України

0421U100297

Бойко Василь Петрович

Ефективність доз і співвідношень мінеральних добрив у польовій сівозміні на чорноземі опідзоленому Правобережного Лісостепу України

0520U100414

Дегодюк Станіслав Едуардович

Агрохімічні та агроекологічні основи відтворення родючості ґрунтів в системах землеробства Полісся і Лісостепу України

0419U003520

Бордюжа Ігор Петрович

Оптимізація мінерального живлення картоплі за вирощування на темно-сірому опідзоленому ґрунті в Лівобережному Лісостепу України

0419U000946

Артем'єва Катерина Сергіївна

Ефективність нових комплексних органо-мінеральних добрив на чорноземі типовому в умовах Лівобережного Лісостепу України