Об'єкт дослідження: інфантильність особистості.Предмет дослідження - психологічні особливості інфантильного радикалу особистості.Методи дослідження: системний, моделювання, теоретичного аналізу та узагальнення наукових першоджерел за досліджуваною проблематикою, наукового спостереження, психолого-діагностичного обстеження та математичної статистики. Метод психодіагностичного обстеження включав в себе низку психодіагностичних методик, спрямованих на дослідження основних структурних компонент інфантильності особистості, а саме: 16-ти факторний особистісний опитувальник Р. Кеттелла, методику "Рівень суб'єктивного контролю" Є.Ф.Бажіна, О.А.Голинкіної та А.М.Еткінда, опитувальник "Вивчення дій з організації життя" Є.П.Колесникова, опитувальники "Визначення соціальної креативності особистості" та "Самооцінка рівня онтогенетичної рефлексії" М.П.Фетискіна, В.В.Козлова, Г.М.Мануйлова. Наукова новизна та теоретичне значення дослідження.Уперше: розроблено 5-факторну модель індивідуально-особистісних характеристик для визначення компоненти інфантильних проявів особистості (Міжособистісна взаємодія, Пристосування, Самооцінка, Нормативність поведінки, Емоційність); визначено інфантильний радикал особистості як сукупність однорідних психологічних якостей, в основі яких лежать внутрішні психічні умови (особливості особистості, її емоційно-вольової сфери та ступеня адекватності самооцінки), виділено та емпірично підтверджено наявність основних особистісних радикалів та місце інфантильного радикалу серед них (аутичний, абсорбційний, інфантильний, анакастичний та невротичний радикали); виявлено місце інфантильного радикалу у складі індивідуально-психологічних рис особистості; застосовано компетентнісний підхід в дослідженні інфантильності; розроблено структурну модель інфантильної поведінки особистості (особливості ставлення до світу та інших людей, екстернальності та соціальної креативності та емоційно-вольових проявів); встановлено особливості взаємодії інфантильного радикалу із основними характеристиками особистості (соціальна креативність, онтогенетична рефлексія, інтернальність-екстернальність); виявлено та емпірично підтверджено зв'язок інфантильного радикалу із основними особистісними компетенціями (зовнішніми та внутрішніми у внутрішньосімейних взаємовідносинах, валеологічній сфері, професійній діяльності, при набутті матеріального та соціального статусу); доповнено поняття "особистісні компетенції" як сукупність взаємопов'язаних базових якостей, що містять в собі перспективи застосування знань, умінь і навичок не тільки в якісно-продуктивній діяльності, але й у проблемних ситуаціях; дістало подальшого розвитку уявлення про інфантильність особистості. Практичне значення отриманих результатів полягає у тому, що використані у дослідженні кількісні та якісні дані про ступінь розвитку інфантильності дозволяють організовувати виховну роботу зі студентами молодших курсів ВНЗ, надавати їм психологічну підтримку в адаптаційний період; проводити виховну роботу з учнями старших класів, які бажають знайти своє місце у житті та здійснювати заходи з формування особистісної зрілості у поліцейських. Крім того, результати дослідження можуть бути використані у сімейному консультуванні та у груповій коректувальній роботі. Сфера використання вищі навчальні заклади, психологічні служби.
