Жигалкіна Н. В. Особливості ставлення до психологічного здоров’я особистості

English version

Дисертація на здобуття ступеня кандидата наук

Державний реєстраційний номер

0417U006115

Здобувач

Спеціальність

  • 19.00.01 - Загальна психологія, історія психології

15-12-2017

Спеціалізована вчена рада

К 41.051.07

Одеський національний університет імені І.І.Мечникова

Анотація

Об’єкт дослідження: психологічне здоров’я особистості. Предмет дослідження – особливості психологічного здоров’я як потенціалу особистості.Методи дослідження: системно-структурний; моделювання; теоретичного аналізу наукових першоджерел за досліджуваною проблематикою; спостереження, психодіагностичного обстеження та математичної статистики.Метод психодіагностичного обстеження включав в себе низку психодіагностичних методик, спрямованих на дослідження основних структурних компонент психологічного здоров’я, а саме: опитувальник «Оцінки рівня задоволеності якістю життя» Н. Є. Водоп'янової; опитувальник «Діагностики домінуючого настрою» Л. В. Кулікова (ДС-8); опитувальник «Самооцінка психічного здоров'я» Г. С. Нікіфорова, методики визначення соціальної креативності особистості А. В. Батаршева; «Самооцінка рівня онтогенетичної рефлексії» М. П. Фетискіна, В. В. Козлова і Г. М. Мануйлова; опитувальник «Ставлення до здоров'я» Р. А. Березовської. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше: визначено структуру композитного показника психологічного здоров’я, що містить рівні: біологічний (фізичне здоров’я), психологічний (самооцінка психологічного здоров’я), соціальний (індекс якості життя); розроблено та емпірично підтверджено формулу розрахунку композитного показника психологічного здоров’я виходячи з його компонентного складу; розроблено трьохфакторну модель ставлення до психологічного здоров’я (рівень усвідомлення, рівень відчуття, суб’єктивна оцінка здоров’я); утворено інтегральні показники змісту психологічного здоров’я: «Інтегральна важливість цінностей», «Інструментальне підґрунтя досягнень», «Особистісне визначення здоров’я», «Ступінь впливу інформаційних потоків на уявлення про здоров’я», «Ступінь впливу зовнішніх чинників на здоров’я», «Здатність сприйняття фізичного благополуччя», «Регулярність підтримки фізичного здоров’я», «Ступінь усвідомлення чинників, що заважають здоровому способу життя», «Ступінь реагування на фізичне нездужання»; виділено та наповнено діагностичним змістом основні потенціали психологічного здоров’я (потенціал розуму – онтогенетична рефлексія; потенціал волі – напруженість та самоконтроль; потенціал почуттів - активне-пасивне ставлення до життєвої ситуації, бадьорість-зневіра, тонус високий-низький, розкутість – напруженість, спокій – тривога, стійкість – нестійкість емоційного тону, задоволеність – незадоволеність життям, позитивний – негативний образ самого себе; потенціал тіла – загальний показник здоров’я; суспільний потенціал - робота, особисті досягнення, спілкування з близькими людьми, підтримка (внутрішня і зовнішня); креативний потенціал – соціальна креативність; духовний потенціал – цінності щасливе сімейне життя, матеріальне благополуччя, вірні друзі, здоров'я, цікава робота (кар'єра), визнання й повага навколишніх, незалежність (свобода)); визначено моделі психологічного здоров’я як сукупності потенціалів (розуму, волі, почуттів, тіла, суспільного та креативного потенціалів); дістало подальшого розвитку уявлення про значення психологічного здоров’я в життєдіяльності особистості. Практичне значення отриманих результатів полягає у тому, що використані у дослідженні кількісні та якісні дані про особливості психологічного здоров’я особистості дозволяють організовувати виховну роботу зі студентами, надавати їм психологічну підтримку в адаптаційний період; здійснювати індивідуальну та групову психотерапевтичну та тренінгові роботу з підтримки та корекції психологічного здоров’я.Сфера використання вищі навчальні заклади, психологічні служби.

Файли

Схожі дисертації