Васильєва А. М. Дискурс безумства в англійській та російській прозі 20-40-х років ХІХ століття

Об'єкт: прозові твори 20-40-х років ХІХ століття - "Мельмот-блукач" (1820) Ч. Р. Метьюріна, "Талісман" (1825), "Вдова шотландського горця" (1827) В. Скотта, "Двійник, або мої вечори в Малоросії" (1828) А. Погорєльського, "Посмертні записки Піквікського клубу" (1837) Ч. Діккенса, "Пікова дама" (1834) О. Пушкіна, "Записки божевільного" (1834) М. Гоголя, "Джен Ейр" (1847) Ш. Бронте, "Двійник" (1846) Ф. Достоєвського. Методи дослідження: комплексний підхід, що містить елементи біографічного, культурно-історичного, порівняльно-історичного, типологічного, тематологічного та інтерпретаційного методів, який доповнений сучасними набутками теорії психоаналізу. Результати, новизна: уперше на матеріалі англійської та російської прози 20-40-х років ХІХ століття досліджено дискурс безумства в контексті зарубіжної психіатрії і психології; виявлено способи й форми художньо-естетичного синтезу клініки та поетики безумства, подано класифікацію душевних хвороб романтичного й реалістичного дискурсів, прийоми та способи їх белетризації; скориговано традиційні інтерпретації мотиву безумства у творчості Ч. Р. Метьюріна, В. Скотта, А. Погорєльського, Ч. Діккенса, О. Пушкіна, М. Гоголя, Ш. Бронте, Ф. Достоєвського у світлі міждисциплінарного підходу. Галузь використання: викладання у вищих навчальних закладах курсів з порівняльного літературознавства, історії зарубіжної літератури ХІХ століття, створення підручників та посібників з теорії літератури, у спецкурсах з історії російської та англійської літератур, а також під час написання студентських дипломних і магістерських робіт.